Олег Ушневич, син Михайла, народився 20 червня 1982 року в Дрогобичі у сім`ї робітника нафтопереробного заводу. Мати Олега померла під час других пологів у 1984 році, народивши його молодшого брата. Деякий час діти жили з бабусею, як згадував сам Герой, яка була учасницею бойових дій, зв'язковою УПА у м. Сколе. Друга жінка батька – Анна замінила хлопцям матір, тож Олег надалі проживав разом з батьками і сестрою Мар'яною в Дрогобичі. Навчався у середній школі № 14 рідного міста.

Від 1997 року здобуває фах столяра-різьб`яра з виготовлення художніх меблів в професійно-технічному училищі № 19 м.Дрогобича.

Від 2000 р. до 2002 р. у цьому ж училищі освоює спеціальність "промислове та цивільне будівництво".

Від 2003 р. до 2006 р. поглиблює свої знання будівельника в Львівському політехнічному інституті (заочно).

Після закінчення навчання деякий час працював в місті Сколе, а згодом – у торговому центрі "Метро" у Львові. З 2010 року працював за кордоном, в останні роки працював у Португалії.

На столичний Майдан поїхав у перші ж дні революції (22 листопада 2013 року) і впродовж трьох місяців мужньо відстоював там гідність українця та виборював справжню незалежність рідному народові. У вільні хвилини його вразлива та горда душа творила перші поетичні рядки: "Та Україна є, була, і буде. Незламний дух її живе...".

Загинув Олег Ушневич 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від двох куль снайпера, які влучили йому в серце. Тіло Героя Небесної Сотні було перенесене та ідентифіковане в готелі "Україна". Йому навіть не виповнилося 32 роки.

Ми дякуємо Тобі, Герою, і переконані, що Україна стане сильнішою, а українці неодмінно згуртуються та здобудуть таку жадану волю.

Поховали Олега 23 лютого в м.Сколе, де мешкає багато рідних і звідки родом його батько.

Указом Президента йому посмертно присвоєно звання Героя України.

А 21 листопада 2017 року на будинку № 15, вулиця Володимира Великого, в Дрогобичі, де проживав Герой, встановили пам`ятну таблицю.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.