Северин Сапрун народився в 1897 р. у мальовничому куточку Дрогобиччини, с.Рибник, де його батько, священник, диригент і композитор обдарував сина любов`ю і талантом до музики.

С.Сапрун учився в гімназії Перемишля і, склавши іспит у Відні, вступив на теологічний факультет.

Ще на третьому році студій, С.Сапрун зголошується до служби в Українській Галицькій Армії, проходить вишкіл у Станиславові й хорунжим скеровується на фронт.

У боях під Чортковом поранений і мусів залишити військову службу. Після цього, у 1920 році приїздить до Дрогобича.

Северин, тоді 23-річний музика, започаткував та довів до розквіту культурно-музичне життя в Дрогобичі (1920-1940 рр.). Тут отець Сапрун невтомно трудиться катехитом та вчителем співу й музики в учительській семінарії сс.Василіанок і в приватній гімназії Рідної Школи. Він гуртує навесні 1921 р. "Хор української молоді", з яким дає низку концертів.

Наступним етапом стало утворення в Дрогобичі, а згодом і в Бориславі, музичних інститутів імені М.Лисенка. Отець Сапрун проводив добір педагогічного персоналу, проектував приміщення тих шкіл і займався фінансуванням.

Завдяки ініціативі та роботі отця Сапруна постали місцеві хори: мішаний хор "Боян", хор церкви Святої Трійці при Василіянській парохіяльній церкві, мішаний хор гімназії під управою диригента професора Михайла Іваненка, дівочий хор при семінарії сс.Василіянок, чоловічий хор "Зоря". Заслугою отця Северина було заснування постійних оркестрових ансамблів, камерного та симфонічного.

 Улюбленим заняттям отця сапруна була діяльність у музичному інституті, творцем, директором і вчителем якого він був.

Після окупації Дрогобича, оточений "опікою" НКВД і провокаторів, залишає Дрогобич і переїздить до Львова.

1941 р. стає директором Інституту Народної Творчості (ІНТ). Тут організовує курси (диригентський, театральний, образотворчий) та засновує розважальний театр "Веселий Львів". За його ініціативою утворено Академію Малярства.

Отець Сапрун перший диригент, якому випала честь керувати гігантським хором зі 1200 осіб перед театром опери у Львові. На конкурсі, заснований отцем хор "Дрогобицький Боян", під батутою професора Б.П`юрка, здобуває першу премію.

На еміграції у Відні о.Сапрун- духівник українців-вояків, що служили при німецьких повітряних силах, опікується ними та видає для них співаник.

1946 р. виїздить до Парижа, де засновує хор при храмі Святого Володимира, який дає багато концертів у різних церквах. У Парижі він важко захворів і після дворічних терпінь 6 серпня 1950 р. помер.

Цьому великому ентузіастові рідної пісні та музики 14 листопада 1997 р. на вулЛесі Українки № 122 відкрито пам`ятну таблицю яксвященнику, композитору і диригенту, який там жив.

 

 

Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Віктор Пацлавський.