Василь Глібкевич народився близько 1700 року в Дрогобичі. Вихованець місцевої іконописної школи малярів. Його творчість стала професійним і самобутнім феноменом українського бароко. Походив із династії священників Глібкевичів. Серед ранніх його робіт виділяється ікона  з вівтаря старої церкви Св.Трійці "Стрітення" (близько 1740 р.), сповнена глибокого сакрально-символічного змісту. У 1740-1750 рр. отець Глібкевич виконував іконопис у дрогобицьких церквах  Воздвиження Чесного Хреста, Святого Юра, Різдва Богородиці, який стапв неповторною сторінкою українського сакрального малярства. Збереглися численні  твори, виконані о.Василем, деякі з них мають еволюцію майже всієї його творчості. він виконав ряд вівтарів та частин іконостасів як для своєї церкви (образи для вівтаря Святого Миколая, фондований братчиком Даниїлом Хомецьким, 1746-1747 рр.; образи вівтаря Воздвиження Чесного Хреста, фондовані Александром Губицьким, 1759 р.; образ "Поклоніння Христу"(з портретами владики Йосифа Шумлянського та Марії Терези) для  деісусного ряду і "Тайна Вечеря" посередині празникового ряду головного іконостасу (перед 1770 р.), так і для таких дрогобицьких церков як Св.Юра (образи для вівтарів Святого Юра, Святого Миколая, Успіння Богородиці; два феритрони- процесійні образи), Різдва Богородиці (намісний та апостольський ряди головного іконостасу і феритрон, ІІ половина XVIII ст.), Святої П`ятниці (зберігся апостольський ряд головного іконостасу початок ІІ-ої  половини XVIII ст. У 1753 р. одночасно виконав два запрестольні вівтарики з близькою євхаристійною тематикою: "Христос- Виноградар" (старанням Андрея Немировського) для церкви Воздвиження Чесного Хреста та "Оплакування" (із зображенням Христа, з ран котрого проростає виноградна лоза) для церкви Святого Юра. Він графічно оформив "Поминальник Михайла Глібкевича" (1741 р.). Зберігся унікальний образ його роботи "Розп`яття з ктиторами" на полотні з невідомої церкви та інші твори.

Творчість о.Глібкевича- це синтез місцевих та середньоєвропейських традицій, які виражали вже західні стильові впливи бароко і рококо. Водночас його іконопис є центральним, яскравим явищем у церковному мистецтві Перемишльської Єпархії XVIII cт., яке виражало духовно-естетичні інтенції бойківського субетносу. Попри активну творчість, о.Глібкевич у житті був надзвичайно скромною людиною: ніби втілював у своїх життєвих вчинках моральні заповіти високої християнської духовності, якій він прослужив усім своїм талантом. У його роботах  бачимо також зображення дрогобичан того часу, людей, які платили за ікони: це теж визначальний штрих тієї доби- мирське дивовижно перепліталося із сккральним.

Помер отець Василь Глібкевич 1770 року, про є запис у церковному "Синодику".