отець Василь Шевчук «Кадило»

Майбутній повстанський  капелан Василь Шевчук народився в м.Стрию 12 серпня 1903 р.в сім`ї судового урядника.

Василь був одним із семи дітей Шевчуків. Згодом, коли йому виповнилося 7 років, сім`я переїхала в м.Дрогобич і проживала на вулиці Сніжній (П.Сагайдачного).

У 1914 р.  Василь розпочав студії в державній гімназії м.Дрогобича, де навчався до 1919 р. Продовжив студії в м.Стрию, а матуру склав у державній гімназії Перемишля або Стрия (жовтень 1923 р.).

Дитинство та юність хлопця пройшли в роки, сповнені національно-визвольною боротьбою Січового Стрілецтва Української Галицької Армії, проголошенням УНР та ЗУНР, об`єднанням УНР та ЗУНР в одну державу, діяльністю Української військової Організації .

Василь зростав допитливим та охочим до навчання.

Після закінчення середньої школи вирішив стати греко-католицьким священником, а 1923 р. вступив до духовної семінарії в Перемишлі.

На четвертому році студій батько Василя помер.

Навесні 1930 року Василь Шевчук закінчив духовну семінарію, і 30 березня Перемишльський єпископ Йосафат Коциловський рукоположив його у священичий сан.

Першу Службу Божу отець Василь Шевчук відправив 6 квітня 1930 р. в Дрогобицькому храмі Пресвятої Трійці. Спочатку нововисвячений душпастир служив у селах Дорожеві та Меденичах, на Дрогобиччині, а згодом- у с.Грушатичах, біля Добромиля, Смереківцях, біля м.Горлиці, Павлокомі, поблизу міста Динів, П`ятковій Руській, поряд із м.Бірча, на Лемківщині. Скрутні матеріальні умови змушували родину Шевчуків жити в помешканні о.Василя та часто переїжджати на нове місце його служіння (був неодруженим). Завдяки його старанням сестри й брати здобували освіту.

У парохіяльному житті отець Василь Шевчук ніколи не залишався осторонь громадського життя. Він був одним із активних учасників товариства "Просвіта", закликав селян відвідувати читальні, керував хорами.

Ревний душпастир мав високий авторитет серед вірян не тільки як священник, а як патріот та активний громадський діяч-просвітитель.

На початку Другої світової війни В.Шевчук підтримував зв`язки з українським національно-визвольним рухом. У різних селах на початку 1945 р. від поляків загинуло кілька греко-католицьких священників. Отож, отець василь Шевчук змушений був переховуватися від польської боївки із сусідньої Дилялови, а пізніше- від енкаведистів і польської поліції.

Боже покликання та велика любов до свого народу спонукали його виконувати священичі обов`язки у війську. Він відчував серцем, що конче потрібний борцям за волю України, тому пішов у лави УПА- став капеланом повстанського куреня полковника Коника. Водночак, отець Василь не забував і про вірних, які залишилися по селах: не раз під охороною бійців УПА пробирався до різних сіл, щоб послужити вірянам, позбавленим священичої опіки. Серед повстанців отець отримав псевдо "Кадило", а в документах іменувався- Пластун. Скромністю, витривалістю і відданим служінням капелан "Кадило" заслужив авторитет у повстанців та серед командування.

Виснажений тривалими боями, недоїданням, отець Василь важко захворів запаленням легень- залишив сотню та зостався в римо-католицького священника у словацькому селі Грубов, недалеко від Кошиць. Цей учинок аргументував небажанням бути тягарем для вояків.

3 травня 1948 року В.Шевчука схопили чеські органи безпеки та разом з іншими заарештованими повстанцями інтернували до Польщі. Отця Василя ув`язнили у Ряшівській в`язниці тепер- Жушув, Польща). Польські слідчі як тільки могли знущалися над священником: били, верхи їздили на ньому... Після тортур дуже часто його приносили в камеру непритомного та кидали на кам`яну долівку. У камері священник пересувався навколішки, бо не міг звестися на ноги,- такий був скатований.

Ряшівський військовий суд над о.Василем Шевчуком відбувся 8 червня 1948 р., а вирок виконали 13 вересня. Так від рук польської Служби безпеки у м.Ряшеві загинув українець-патріот.

Капелан УПА "Кадило", отець Василь Шевчук, став мучеником за християнську віру та український народ, показавши жертовність та патріотизм, приклад справжнього героїзму, відданої любові до України та ближніх.

У Дрогобичі, при вході у головний корпус педагогічного університету імені І.Франка, де навчався капелан УПА, 23 серпня 1998 р. встановили таблицю з бронзовим барельєфом священника.

Пам`ятні таблиці встановлені також на стінах храмів у с.Дорожеві та селищі Меденичі, де до війни о.Василь Шевчук служив парохом.

 

 

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.
 

Hosting Ukraine