Овчаренко Дмитро Миколайович

Дмитро народився 1 листопада 2002 року, проживав в селі Рихтичі Дрогобицької громади. З п’яти років він займався УШУ, брав участь у всеукраїнських змаганнях. З 14 років Дмитро почав займатись боксом. Навчався у Дрогобицькому ліцеї №4 ім. Лесі Українки та у Гімназії ім. Богдана Лепкого.

Дмитро екстерном закінчив 10-11 клас та здав ЗНО. У 2022 році вступив до Вроцлавського університету на кафедру «Міжнародних відносин», де посів перше місце в рейтингу і був визнаний кращим абітурієнтом року. Однак, не маючи змоги виїхати за кордон на навчання, Дмитро вступив до ВПУ № 19.

Хлопець відзначався свідомою та активною життєвою позицією. Захоплювався історичними реконструкціями, досконало володів англійською мовою, займався спортом, – зокрема був вихованцем Федерації ушу Львівської області.

Викладачі, тренери, друзі та знайомі згадують його світлим, чесним, розумним, дисциплінованим та дуже відповідальним.

Дмитро не завершив навчання, бо підписав контракт та пішов захищати Україну від ворога. Був стрільцем-помічником гранатометника 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0284 80 ДШБ.

Дмитро з дитинства мріяв про кар’єру військового. Цікавився історією та військовою справою. Самостійно вивчав тактику та стратегію, психологію людини. Він з першого бою зарекомендував себе як безстрашний боєць, відданий побратимам і Батьківщині. Був відмічений командирами як доблесний воїн, що володів лідерськими задатками, знанням тактики та стратегії.

За кілька боїв був відзначений командуванням та призначений старшим групи. Помітивши перспективність Дмитра, командування направляє його на курси до сержантської школи. Але Дмитро не повернувся з останнього бойового завдання.

Загинув 6 травня 2023 року, як Герой при виконанні бойового завдання за призначенням, під час воєнних дій на території поблизу н.п.Іванівське, Бахмутського району. Юному захиснику назавжди залишиться 20.

11 травня 2023 року, конвой з тілом загиблого Героя зустріли на перехресті Героїв. Після спільної молитви домовину з тілом загиблого повезли на площу Ринок, де відбулось загальноміське прощання-панахида, під супроводом священнослужителів, настоятелів храмів, за участі керівництва Дрогобицької громади, рідних, близьких та небайдужих.

Після загальноміського прощання домовину з тілом Дмитра повезли до рідного села Рихтичі, де відбувся парастас.

Чин похорону провели, 12 травня 2023 р., в Рихтичах. Поховали Героя на Алеї Слави у Дрогобичі.

"Назавжди 20! Ти, не завершивши навчання, підписуєш контракт і йдеш боронити Україну. Світлий, товариський, спортсмен з дитячих років, розумний та начитаний, з перфектною англійською, добрий син та внук, відповідальний старший брат, щирий племінник"- написала в пам’ять про колишнього учня Ольга Мицак.
 
За вірність військовій присязі та самовідданості присвоїно орден “За мужність” III ступеня посмертно. 23 січня 2024 року, відзнаку рідним загиблого військовослужбовця вручив голова Дрогобицької РВА Степан Кулиняк разом з очільником Дрогобицької районної ради Андрієм Шевкеничом та начальником Дрогобицького РТЦК та СП Миколою Лисаком.

Вічна пам’ять і слава!

 

Hosting Ukraine