Петро народився 15 квітня 1982 року у Дрогобичі. Навчався в ЗОШ №15, потім у ПТУ №19, де здобув будівельний фах. По завершенні навчання працював у ремонтних бригадах.

На початку повномасштабного вторгнення РФ Петро добровольцем долучився до лав ЗСУ та близько року перебував на передових позиціях фронту.

З травня 2025 року він знову став на захист рідної землі. Був кулеметником 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 2 піхотної роти піхотного батальйону вч А7400.

Загинув 24 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання з захисту Батьківщини у районі населеного пункту Гуляйполе, Запорізької області, внаслідок обстрілу ворожих FPV-дронів, отримавши несумісні з життям поранення.

З рідних у полеглого захисника залишились мама, сестра і син. У скорботі вся родина.

9 грудня 2025 року, траурний кортеж з тілом воїна зустріли на перехресті Героїв, де зібрались рідні, близькі, друзі та побратими воїна. Після короткої молитви кортеж попрямував до центральної площі міста, де провели загальноміське прощання за участі рідних, близьких, побратимів, керівництва громади та небайдужих мешканців. Присутні спільною молитвою навколішки вшанували подвиг воїна.

Чин похорону захисника продовжили в храмі св. Андрія Первозванного. Поховали воїна на Алеї Слави.

Вічна пам’ять Герою!