Петро Рогуцький народився 21 січня 1921 р. в с.Купновичі Самбірського району Львівської області у селянській сімї. Батько, Микола Рогуцький, був послом від місцевої української громади в польському сеймі, займався доброчинністю, за це його в 1941 р. по-звірячому замордували енкаведисти.

Петро Рогуцький після закінчення Самбірської гімназії навчався у Львівському медінституті. Тут вступив у ряди ОУН. Під час національно-визвольної боротьби УПА воював на теренах Станиславщини у сотні "Різуна", лікував поранених бійців.

Від 1947 р. до 1949 р. працював асистентом на кафедрі Станиславського медінституту, продовжував діяльність в ОУН.

У 1949 р. його заарештували. До 1956 р. сидів у концтаборі в Казахстані Відтак перебував на засланні в Челябінській області. Там одружився з Марією Хорт, сім`я якої теж була репресована за зв`язок з УПА.

У 1962 р. з дружиною та сином Орестом і дочкою Ольгою повертається на Батьківщину, поселяється у м.Дрогобичі. Відтоді до останніх днів працює хірургом-травматологом у Дрогобицькій центральній лікарні.

Був чудовим фахівцем, подвижником культурно-просвітницького життя серед лікарів міста, доброю людиною. Багато років співав у хоровій капелі "Бескид".

На зорі національного відродження Петро Рогуцький заснував Товариство  рідної мови у міській поліклініці, належав до перших активістів міської організації цього Товариства.

Українець-патріот Петро Рогуцький помер 1991 р., не доживши лише три місяці до проголошення Незалежної Самостійної України. Тому на його могилі викарбувано хрест УПА і таку епіграфію: "О. Матінко Божа! Обійми розкрий і в двері безсмертя введи свого сина, Спаси його душу і дай йому знати:Ховали його Ненька- його Україна".

 

 

Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Данута Верещинська.