1969 року закінчив Київський театральний інститут, де навчався в Івана Чабаненка та Михайла Верхацького.

У 1969—1988 роках працював у Сумському українському музично-драматичному театрі.

Від 1988 року — художній керівник Одеського українського музично-драматичного театру імені Василя Василька. Зіграв ряд ролей в кіно і серіалах.

 

1981 року надано звання «Заслужений артист УРСР». За вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, високий професіоналізм 27 листопада 2000 року Ігорю Равицькому Указом Президента України надано звання Народний артист України.

Помер в Одесі, 29 жовтня 2017 року.

Родина:

 

    Перша дружина померла.

    Нинішня дружина Ольга Василівна Равицька — народна артистка України.

    Старший син Роман (від першого шлюбу) — актор київського Молодого театру.

    Молодший син Антон — ведучий ранкового шоу Ранок у великому місті на ICTV

 

Вистави:

 

    «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1972).

    «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука (1974).

    «Солдатська вдова» М. Анкілова (1985).

    «Сини Адама» Василя Василька за Ольгою Кобилянською (1993).

    «Втомлені сонцем» Р. Ібрагімбекова та Микити Михалкова (1995).

    «Чорна смерть в очах твоїх» (1996) за повістю Ю. Крашевського «Хата за селом».

    «Місто мого дитинства» за п'єсою «Старі будинки» Георгія Голубенко, Леонід Сущенко, Валерія Хаїта (2014).

 

Джерело: Равицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997.