Крамари і Трускавець - це епохальне явище. Аби зрозуміти- хто, звідки і коли в цьому ємкому поняі, необхідно витратити місяці напруженої колективної праці. В нашому маленькому дослідженні лише спроба поставити opiєнтири, сформувати подібність крони, і дати поштовх до глибокого вивчення феномену "Крамари". Як вдалося з ясувати, якоїсь монолітної лінії від початку цыого роду поки що не виявлено. Зі слів Крамарів колись-колись в Трускавці з явилися чи то три, а може, і чотири родоначальники Крамарів (підтвердження від друзів Ореста Мацюка). Вони начебто прибули сюди з Німеччини чи Австрії. Нам здається, що в ті часи особливої різниці між заходом і напівзаходом не було, особливо за кня жих часів. Але люди мігрують в пошуках крашої лолі. Так було і з Крамарами. Вони прибули добувати сіль, а опинилися в "царстві Hафтусі". Перша наша зустріч з Крамарами, а це був Iгор Теодорович-той, що на "Залізному коні". Пан Iгор віртуально окреслив майже всю крамарівську рать. Як почав п. Ігор нам розповідати, хто звідки походив і як виглядало місто в 40-50-х роках XX ст., то ми усвідомили, що це був і курорт, і військовий табір водночас. Бювет і санаторій в західній частині, а військові з'єднання у східній. Вілла "Лісова пісня" в центрі военна комендатура. "Визволителі" тримали тут гарнізон, бо їх лякав "Макомацький" з побратимами військовиків Тимами. Irop Teодорович Крамар-зачинатель ліфтового господарства міста. Bін встановлював ліфти в новобудовах і він очолив перший спецколектив ліфтярів. Його знання і розуміння цієі галузі технічного прогресу незрівнянні. Дідо п. Iгоря Павло Крамар — 1861- 1907р.p. i бабуся Марія - 1869-1928 pp. пристарали 7 дітей, а саме: Адама, Фимону, Ілька, Рузю, Михайла, Дмитра і Теодора. 

Наша обізнансть про Павла Крамара скупа-відомо, що він був добрим господарем, який прожи- вав на Солтусах N 36. Назву Солтуси ця вулиця отримала від того, що десь тут проживав якийсь солтис або, інакше кажучи, війт села. Про війтів жартівники говорили — "ні читати, ні писати, але мож обирати" Для орієнтації вул. Солтуси частково спочила під санатоpiєм "Перлина Прикарпаття". Назва зазнавала змін була і Сонячна, і Леніна, а тепер С.Бандери. Господар мали свої поля в різних частинах Трускавця, і деякі з них при р.Воротише мали такі назви: Підголовчики, Калинки, Городи, Довгониви, Зрубані, Лупеки... 3а часів Павла Крамара, як згадує нащадок, гендлярі продавали деревину, а для цього винаймали гуцулів, які були особливо вправні на вирубках лicy. A ще пам'ятається, що Ильо продавав телят, Poт-дрова, Гершко-коней. Не можемо обійти увагою Крамаpів, і які носять прзвисько "Дячки". Ми на вул. Данилишиних 25, почувши про мету нашого візиту, вони мало не на руках нас занесли всередину. Володимир показав нам підшивку газети "Джерела Трускавця" з описами знаних родин Трускавця, а пані Грина аж світилася від радості, що хтось підіймає цей пласт історії міста. Неабиякий стимул до зустрічі з цими людьми ми мали ще й тому, що п. Володимир свого часу був дуже відомий в місті. Він наслідував Жужу, героя французького фільму. Ці Крамари ідентифікують себе з окремим родоводом від Дмитра, . глибше не вдасться зазирнути. Дмитро Крамар був убитий в 1915р., він був в охороні. Мама Дмитра з Борислава. Такі скромні поки що відомості про минуле роду. Жінка Дмитра Крамара С. Катерина Мацько померла в 1937р., їй самій довелося виховувати дітей.

Наступним нашим кроком у здоланні Крамарівської "фортеці" було знайомство з лінією Павла Крамара, але іншого Павла або Павла II. Цей Павло Крамар мав садибу на місці сучасного супермаркету "Колібріс". В подружжі з Анастасією Данилюк вони відтворили себе дітьми-Дмитром, Юрієм, Iваном, Антоном, а ще Павліною, Катериною і Магдою. Коротко про кількох з них. Обмаль відомостей про Дмитра, який опинився на Суховолі. Юрко-1884-1952р.р.-був на висилці аж в Хабаровському крaї. Його дочки Марія 1920р.н., Нуся 1925р.н., Ольга 1927р.н. Син Володимир п. Нусі прислуговує в церкві св. Миколая, а вже його дочка Вікторія- імость отця Володимира з церкви св. Покрови Богородиці. Іван Павлович Крамар 1893- 1962pp. мешкана Річках. Його дружина Марія Павлікович 1895-1979р.р. Ще один Крамар з тієї ж полиці-Антін 1896-1957р.р. одружився з Розалією Божик 1899-1983р.р. Вони мали двох синів і дочку-Теодора 1921p.н., Романа 1923р.н. і Ольгу. Теодор Антонович розповсюджував пресу перед війною. У нього єдиний син Володимир 1950 р.н. Теодорова дружина-Рубан Hіна Василівна відома всім по книготоргу. Її згадують з теплотою.

Переходимо до "Багріїв чи Багрійових чи Багріїшиних". Крамар ілько, що помер 1902р., перебуває на вершині уявного кута цього родоводу. Дружина його Петранівська Анастасія 1864р.н. Одним з іх дітей був Василь 1901-1988р.р. Одружившись в Свою Колодій зі Сільця, він дав життя Йосифу, Стефану (обоє померли немовлятами), Зенонові, Богданові і Ярославові, Надії. Зенон майстер з робіт по дереву. Богдан буровик, а потім монополіст з розливу пива. Ярослав трагічно підірвався на міні на толоці. Надія 1941р.н.-кравчиня. Надія Василівна та Антон Гарванко з Добромиля можуть пишатися своіми дітьми і внуками. Про них знають трускавчани.  Декілька слів про Філімону Павлівну Крамар, роки життя якої 1893-1959 р.p. 3 чоловіком, також Крамаром Якимом Ільковичем 1892-1954p.p. Вона проживала біля сучасного питного озера. В було у них 4 дітей-Анастасія 1922р.н., Мирон 1926р.н., Ярослав 1930р.н. і Стефан 1933р.н. Завершуючи "сагу" про Крамарів, знову закликаємо до співпраці всіх зацікавлених oсіб, які також можуть долучитися до наповнення фактами і відомостями про історію Трускавця, і, зокрема, про трускавецькі родини.

Джерело:  М. Іваник, І. Ліщинський   "Плеяда знаних трускавецьких родин"