Роман народився 1 червня 1998 року в селі Унятичі. Навчався у місцевій школі, потім в училищі №15. По завершенні навчання працював у сільському господарстві, також їздив на роботу за кордон.

29 вересня 2024 року Роман став на захист України, перебував на передових позиціях фронту та виконував бойові завдання у складі вч А4447.

На жаль, 13 грудня 2024 року зв’язок з воїном обірвався, під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку. Відтоді захисник вважався зниклим безвісти. Лише в березні 2026 року загибель воїна офіційно підтвердили.

З рідних у захисника залишилась мама, бабуся і два брати. Батько Романа також загинув під час захисту України – у вересні 2025 року.

16 березня 2026 року, траурний кортеж з тілом полеглого воїна зустріли на перехресті Героїв, де зібрались рідні, близькі, друзі та знайомі, керівництва Дрогобицької громади, староста Унятич та небайдужі мешканці. Після спільної молитви, траурна процесія попрямувала до рідного дому захисника в Унятичах, де ввечері провели парастас.

Чин похорону провели у вівторок, 17 березня 2026 року, у церкві Пресвятої Богородиці в селі Унятичі. Поховали захисника на кладовищі в Унятичах.

Нагороджений військовою відзнакою – почесним орденом "Хрест Героя" (посмертно). 12 червня 2026 року у Львові, нагороду вручили бабусі.

Вічна пам'ять Герою!