Народився в с. Хімчин (тепер Косівського р-ну Івано-Франківської обл.), де його батько був священиком. Батько, Микола Смалько, походив із селянської родини з-під Львова, а мати - Емілія Стефанович з давнього священичого роду Стефановичів. Iї батько, дід і прадід були греко-католицькими священиками в різних місцевостях Львівщини та Станіславівщини. Стефановичі, за переказами, мали вірменське походження і отримали шляхетне звання (гербу Погонь). Родовід відомий з середини XVIII ст. (1770). Дід Емілії по матері-Іван Жуковський (Жуківський) був священиком у церкві Юра у Львові, у роки національного відродження викладав у Академічній гімназії та Львівському університеті. На "Соборі руських учених" запропонував проект фонетичного правопису-є стаття про нього в "Енциклопедії українознавства".

Роман Смалько мав двох братів, які померли малими, та п'ять сестер, які всі повиходили заміж за священиків. Після закінчення філософського факультету Львівського університету (біологія, природознавство), вчителював у Вижниці (Буковина). Під час Першої світової війни служив у австрійській армії. Потрапив у рoсійський полон, де перебував до 1922 р. (Середня Азія, Ташкент). У 1923 р. одружився з Марією Филипович (з чесько-польської родини), яка працювала вчителькою початкових класів. Шлюб брали у бориславському костелі. Після одруження Роман Смалько проживав у Губичах (тепер частина Борислава), потім у Дрогобичі (теперішня вулиця 22 Січня). Викладав у Дрогобицькій гімназії.

У кінці Другої світової війни емігрував з родиною до Нiімеччини, де й помер 5.12.1945 р. Подружжя мало двох дітей - Емілію і Лева. Донька Емілія, 1923р.н. виїхала до Америки. Вийшла заміж за колишнього січового стрільця Євгена Гарасимчука. Проживає коло Нью-Йорка (Джерсі-Cіті). Син Романа Смалька-Лев Смалько, 1925 р.н., вчився у Дрогобицькій rімназії. Під час Другої світової війни був залучений перекладачем у німецьку армію, потім - у дивізії "Галичина". Одружився з німкенею, проживає в Баварії (Нойєс коло Аугебурга).

Джерело: Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918-1944 рр.    Л.Дутко-Слонська, Л.Ковалів-Гаврищак, Н.Петричка-Гарбузюк,І.Невмержинська.