Семен Довбняк народився в 1920 році у с.Володимирівці Журавнівського району (тепер Жидачівського) Львівської обл. У 1942 р. закінчив Стрийську гімназію та продовжив студії у Львівському політехнічному інституті. З юних літ брав активну участь у нелегальних гуртках- провідний член "Пласту", "Просвіти".

У 1943 р. разом зі своїм двоюрідним братом Іваном Кузьмаком пішов в УПА. Молодих вояків скерували на Волинь, де вони пройшли військовий вишкіл, прийняли присягу та вперше понюхали пороху. (І.Кузьмак тут загинув).

Семен одержує псевдо "Войнаровський". Дисциплінованістю, скромністю, високою культурою, інтелігентністю, а головне-любов`ю до рідного краю та відданістю національній ідеї завоював авторитет та повагу серед бійців УПА.

У 1946 р. його призначають керівником Меденицького проводу ОУН, а в 1948 р.- крайовим провідником Дрогобицької та Станіславської областей.

За голову Войнаровського енкаведисти обіцяли 100 тисяч карбованців.

2 листопада 1949 р.енкаведисти оточили хату в Болехівцях, де в той час був Семен та два його побратими-повстанці, а саме: Степан Козир (1924 р.н., с.Болехівці) й Дмитро Струк (1919 р.н., с.Угерсько Стрийського р-ну). Зав`язався запеклий бій, який тривав три години. Щоб не потрапити в руки ворога, повстанці обрали  шлях героїв- останню кулю залишили для себе... Енкаведисти оскаженіли від люті. Тіла героїв вороги забрали в Дрогобицьке управління НКВС (вул.Стрийська,3). Там вони пролежали 2 дні, а де їх поділи, на жаль, досі не відомо.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан".  Бенедьо Грущак.