Сергій народився 20 вересня 1977 року в селі Войкове Ростовської області. Згодом його родина переїхала на Луганщину, де він  віиріс, закінчив школу та здобув професію тракториста у Луганську. Там створив сім'ю та виховував дітей.

Вперше добровольцем до війська Сергій став у 2017 році. Тоді він підписав контракт  і проходив службу у складі 25-ї  окремої повітряно-десантної Січеславської бригади. Після демобілізації у 2020 році повернувся до мирного життя.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії родина була вимушена залишити рідний дім на Луганщині та переїхати до Борислава.Попри те, що Сергій як багатодітний батько  мав законне право  на відстрочку від мобілізації, у 2022 році він вдруге добровільно став до лав Збройних сил України, служив у 81-й окремій аеромобільній Слобожанській бригаді. У 2024 році був звільнений зі служби за сімейними обставинами.

Втім уже у 2025 році військовослужбовець втретє добровільно повернувся на фронт. Цього разу він приєднався до 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка, у складі якої продовжив захищати Україну.

Для родини ця втрата стала особливо болісною. У квітні цього року родина вже прощалася з рідним братом дружини Сергія- захисником Олексієм Верєщуком, який боронив Україну з 2015 року та загинув на війні.

У Сергія  залишилися дружина Оксана, п'ятеро дітей, троє онуків, брат і дві сестри.

Загинув старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 17-ї окремої важкої механізованої Криворізької бригади Сергій Горобинський 2 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Павлівка Сумської області.

 

Світла пам'ять Герою!