Степан Богданович народився 19 березня 1981 року. Він навчався в Ясенице-Сільнянській школі, а потім здобув професію зварювальника у Професійно-технічному ліцеї. Працював на пилорамі.

Степан змалечку зіткнувся з тягарем життєвих випробувань. У 15 років він разом із сестрою та братом, який мав інвалідність, залишились без батька. Відтоді молодий хлопець перейняв на себе всі чоловічі обов’язки в родині. У 24 роки його спіткала ще одна важка втрата – смерть матері. Попри це, Степан виріс людиною з добрим серцем, завжди був готовий допомогти іншим. Односельці згадують його як скромного, працьовитого чоловіка, на якого можна було покластися в будь-яку мить.

Коли на нашу землю прийшла війна, Степан Голубінка без вагань став на захист України.

Особливою гордістю для Степана була його донька, яку він безмежно любив і заради якої мріяв повернутися з війни додому живим і здоровим.

28 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області, Степан трагічно загинув, захищаючи рідну землю від агресора.

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Напередодні, дня Конституції 2025 року у Дрогобичі, в Народному домі "Каменяр", нагороду урочисто вручили рідним.

1 жовтня 2025 року, встановили меморіальну дошку в гімназії у селі Ясениці-Сільній.

Вічна пам’ять і слава Герою!