Степан Спринський вже в народній школі своїми здібностями звернув увагу своїх учителів: А. Томашека, о. Н. Гарбовського і I. Маркова, які намовили родичів, щоб віддали сипа до гімназії Рідної Школи ім. Івана Франка в Дрогобичі. Зокрема вплинув на родичів учитель Іван Марків, і батьки эгодилися під його постійним намовлюванням, бо з гірського села покривати кошти за науку, це була дуже тяжка проблема. Та завдяки працьовитостi i стійкості допомоги родичів та власній праці (давав лекції другим учням), він зміг побороти матеріяльні труднощі і закінчив гімназію.

Будучи ще в гімназії, бо вже від 6-ої кляси, проявив свої організаційні здібності, давав доповіді і реферати у свойому родинному селі і по околичних селах. Зорганізував театральний гурток при товаристві Просвіта, який дав цілий ряд вистав, чим поважно причинився до піднесення свідомости та ідейности рідного селай околиці. Дав ініціятиву і з кількома хлопцями вбудував одну з найкращих сільських театральних заль Просвіти в Сторонній, під яку площу подарував о. Василь Крайчик, тодішній парох. По гімназійній матурі один рік залишився вдома і в той час, щоб санувати кооперативу і не допустити до 11 упадку, сповняв функцію крамаря. В 1930 році вписався на теологічні студії в Перемишлі. На 4-му році студій його вибрали головою Наукового товариства Богословів, де він проявив свої організаційні здібності. Найбільша заслуга п. Степана Спринського в тому, що дав ініціятиву видати "Альманах Богословів". До цього покликав Редакційну Колегію під головуванням тодішнього богослова Iвана Тетерки.

Цей одинокий перемиської Діецезії Альманах Богословів дая багато матеріялу тут на еміграції до "Альманаха Перемищини", який видавав проф. Загайкевич. По закінченні 5 років теології і перед священичими свяченнями Степан Спринсыкий, на власне прохання, за згодою Преосвященного Кир Йосафата Коциловського, отримав часову відпустку. Тоді віддаеться праці на економічному полі. Рде на практику до Окружного Союзу Кооператив в Самборі, та відбувае кооперативні курси. В 1953 р. вибирають його до Ради Директорів Централ УККА, в 1955 р. вибирають його на Конгресі на заступника Президента УККА, а в 1966 на Конгресі вибирають його ча Секретаря Екзекутиви Централі УККА, який то пост сповняв до смерти. Під час праці в УККА і СУК "Провидіння" докладає всіх зусиль, спільно з іншими провідниками, до скликання і підготови Світового Конгресу Вільних Українців. Довгі роки працює як член Головної Управи Об'еднання Українців Америки "Самопоміч", в 1968 р., на Делегатському 31 зїзді в Ню-Йорку, вибирають його на голову Головної Управи Централі ОУА "Самопоміч", а в 1970 перевибирають одноголосно вдруге. Крім тих постів Степан Спринський працював у Центральних Управах: Академічного Обеднання Українських Інтелектуалів "Обнова", Українського Християнського Руху, Центрального Комітету Дрогобиччини, в Дирекції ЗУАДК та Центральному Комітетові Бойківщини.

Джерело: "Дрогобиччина-земля Івана Франка" Л.Луців Том 1