Народився 3 жовтня 1969 року в селі Опака Східницької громади у багатодітній сім'ї. Навчався в Опаківській загальноосвітній школі. Потім закінчив Меденицьке ПТУ №72. Після строкової військової служби працював в управлінні бурових робіт. Разом з сім’єю проживав у Бориславі.

Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік добровільно вступив лав до Збройних Сил. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Сержант Тарас Григорович, позивний Батя, був старшим механіком-водієм зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Брав участь у боях за Луганщину, Херсонщину та Миколаївщину.

Загинув 27 вересня 2022 внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Велике Артакове Миколаївської області. У нього залишилася дружина та син. 3 жовтня 2022 воїну могло б виповнитися 53 роки. Він героїчно боронив Україну від російських окупантів і віддав своє життя за Батьківщину.

У нього залишилася дружина та син.

Поховали воїна на кладовищі Гукова гора в місті Бориславі на Львівщині.

27 жовтня 2022 нагороджений медаллю "Хрест Патріота України" посмертно, вручили пам’ятну нагороду його синові на засіданні сесії Бориславської міської ради міський голова Ігор Яворський.

25 січня 2024 року рішенням сесії Бориславської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади" посмертно. Також внесли в міську книгу "Почесний громадянин міста Борислава" та вручили рідним нагрудний знак Почесного громадянина.

Вічна пам’ять і слава Герою!