Василь Андрухів народився в с.Грушів-Старе у 1920 р. З молодих літ виховувався в просвітянських гуртках, спортових товариствах, церковному хорі. Брав активну участь у драматичному гуртку.

У 1944 р. мобілізований до Червоної армії. На підступах до Берліну Василя поранили в ногу. Після закінчення війни прийшов у відпустку додому, але в армію не повернувся- вступає в УПА (стрілець районної боївки Меденицького району під командуванням "Блакитного"). Брав участь у боях, сутичках на теренах сіл Літиня-Ріпчиці, засідках на каральні групи енкаведистів, що наїжджали з Меденич.

У травні 1946 р. на дорозі з рідної Літині до Ролева була затримана зв`язкова "Блакитного" Катерина Яцків. Дівчина налякалася, що потрапила в засідку, однак "естафету", яку при собі мала встигла проковтнути. При обшуку Катерини знайшли офіцерські погони- тортури помножили. Вона не витримала катувань- виказала місце знаходження Боївки "Блакитного". Стодолу, в якій знаходилися українські повстанці, оточили і підпалили енкаведисти. Зав`язався нерівний смертельний бій. Хлопці відбивалися до останньої кулі. У стодолі все горіло, а але з вогню й диму лунала пісня. Це була остання пісня воїна-повстанця Василя Андрухіва та команди "Блакитного". Тут садисти закатували і зв`язкову Катерину: її кинули в палаючу стодолу. Тіла загиблих більшовики привезли в Меденичі, де після кількаденного глуму під стінами МГБ закопали в рові біля Літині.Катерину поховали в Літині на цвинтарі в одній  могилі з повстанцем "Кудлатим" із Волощі.

У 1999 р. 18 воїнів УПА перепоховали на цвинтарі в Літині.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Дмитро Хоркавців.