Василь Берегуляк народився в 1891 р. у с.Добрівлянах. Від 14 років, тобто від часу автсрійської окупації, працював на залізниці. За Польщі відмовився перенести метрику на римо-католицизм- за це його звільнили з роботи. Активно працював у читальні "Просвіти".

У 1939 р. повернувся на залізницю: від 1941 р.- черговий, згодом- начальник станції в Добрівлянах. На руїнах він звів тимчасову станцію, яка стоїть до сьогодні, але, на жаль, із забитими вікнами. Тоді приїхав москаль Янков, який поселився на станції, а В.Берегуляка в 1945 р. звільнили.

В.Берегуляк був головою "Земельної громади", яка розподяляла грунти, порожні хати, осідки селянам, переселенцям із Польщі. З таким завданням він упорався добре, і, мабуть, тому в 1946 р. його призначили головою сільради. За керівництва В.Берегуляка Добрівляни прийняли та надали осідки з будинками дев`яти родинам переселенців із Надсяння, яких комуністичний режим примусив назавжди покинути рідну землю. На посаді голови сільради В.Берегуляк діставав для українських повстанців одяг, ліки, заготовляв харчі й таємно відсилав у лісові криївки. Таку діяльність неможливо було приховати- в лютому 1947 р. НКВС заарештувало його. Майже дев`ять місяців дружина Берегуляка возила передачі в Самбір, а потім- у Львівську тюрму "Бригідки". Згодом стало відомо, що про діяльність В.Берегуляка НКВС знало від сексотів у середовищі підпілля. Слідчий показав фотографію цього добрівлянського підпільника- його тоді вже вбили.

Помер Василь Берегуляк на засланні в Мордовії у 1951 р.

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Йосиф Захарія.