Народився Василь Грицай 13 січня 1931 р. в с.Грушів на Дрогобиччині, в сім`ї селянина-просвітянина. Поява чудотворної Матері Божої над його родинною оселею стала своєрідною благословенною подякою за мужність і героїзм її сина в боротьбі за волю України та віру Христову.

У 1950 р. Василь закінчив середню школу та вступив до Львівського сільськогосподарського інституту. Вихований у національно-свідомій християнській родині, він не міг стояти осторонь визвольної боротьби, тому організував серед студентів підпілля. Як керівника організації "Сонце" в 1951 р. його арештовують, а сталінсько-беріївська трійка засуджує на 25 років каторги. Покарання відбував у гулагах Кемерова й Воркути. Підпільної боротьби не полишав і в неволі.

В Україну повернувся в 1963 році й поселився у м.Соснівці на Львівщині. Майже 30 років працював у шахті №9 "Великомостівська" Львівсько-Волинського вугільного басейну- підземним електрослюсарем.

Увійшов до складу Гельсінської спілки відразу після її утворення. Організував у 1988-1989 роках Товариство української мови ім.Т.Шевченка, відтак- Товариство "Просвіта" у Соснівці та Червонограді.

Василь Грицай обирався депутатом  Червоноградської міської ради перших двох демократичних скликань. Він незмінний секретар Соснівської "Просвіти", активний діяч Конгресу Українських Націоналістів, Народного руху України, Української республіканської партії, Всеукраїнського об`єднання ветеранів. Разом із дружиною Олею виховали сина й дочку, трьох онуків свідомими громадянинами України.

Помер Василь Грицай у 2000 році. Сотні соснівчан, численні друзі й подруги визвольних змагань та гулагівських поневірянь, члени Братства ОУН-УПА, Спілки політв`язнів, Конгресу Українських Націоналістів, Всеукраїнського об`єднання ветеранів прибули у цей сонячний вересневий день на прощання з Великим Українцем.

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Мирослава Хоркавців.