Василь Мащак, син Бориса, народився в Дрогобичі 1 грудня 1981 року Навчався в ЗОШ 3 5 рідного міста, після закінчення 9 класів, продовжив студії в ПТУ 3 19- мріяв стати будівельником, тому обрав фах штукатура-плиточника. Після училища- строкова служба у війську. Тут ще й здобув спеціальність та чудові навики кухаря. Після демобілізації працював будівельником у м.Дрогобичі

У травні 2014 року одержав повістку з військкомату і, ні хвилини не вагаючись, пішов захищати рідну землю від зновісного загарбника. Швидко опанував уміння надавати першу медичну допомогу (очевидно, катастрофічно не вистачало медиків) Як медбрат 66-го батальйону, врятував десятки поранених на Донеччині, в Красноармійську, Авдіївці, Пісках (не одного виніс із поля бою та надав відповідну допомогу). Перев`язував, обмивав поранених, виносив судна, варив та подавав їм істи- з душею виконував усіляку необхідну роботу.

23 липня 2015 року повернувся додому. Незабаром, не сказавши матері Марії ні слова, поїхав знову на фронт. Після повернення відразу ж лікувався у Дрогобичі та Львові. Мужньо, надзвичайно терпеливо долав недугу, але два інсульти, спричинені страшними фронтовими потрясіннями, побороти не вдалося. Герой помер у рідному Дрогобичі 6-го листопада 2018 року.

Поховали Василя Мащака з усіма почестями в  Дрогобичі на Алеї Слави, 7 листопада 2018 року. Як згадували бойові побратими, які приїхали відпровадити  його в останню путь, Василь був чудовою людиною: дуже  скромний, працьовитий, доброзичливий і мужній.

Герой мріяв про сім`ю, але не встиг...

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.