Василь Сабат народився 11 березня 1912 року в селі Снятинка, працював на благо українського народу. Завжди перебував у гущі громадсько-політичного життя села. Разом із групою однодумців організували в рідному селі спортивно-просвітницьке товариство "Сокіл", у якому безоплатно виконував обов`язки голови.

За його інеіціативою в селі з успіхом почали розвивати різні види спорту. Молодь горнулася до товариства, і в 1938 р. у ньому вже нараховувалося 40 членів.За ініціативою Василя при "Просвіті" укомплектовували спортивну бібліотеку, де молодь залюбки займалася самоосвітою. З приходом російських окупантів товариство припинило діяльність, а все його майно знищили, бо воно не відповідало комуністичним стандартам. Під час німецької окупації В.Сабат продовжував пропагувати спорт. 

За "других совітів" його арештували, покарання відбував на Колимі. В 1953 році, після смерті Сталіна разом з однодумцями-галичанами створив у таборі гурток "Білий Клин", завданням якого була підтримка та допомога ув`язненим.

25 квітня 1956 р. звільнився і в Якутії, селищі Усть-Нера, став вільнопоселенцем. Збудував хатину, і до нього приїхали жінка й діти.

Тільки в 1958 році сім`я повернулася і рідну Снятинку, де Василь працював у колгоспі аж до пенсії.

Найбільше радів незалежності України та відродженню в селі українських патріотичних організацій, насамперед, товариства "Сокіл".

Помер Василь Сабат 30 травня 1996 року.

 

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Петро Сов`як.