Вінцковський Тарас Степанович

Народився 23 серпня 1971 року у міісті Дрогобич. У 1988 році закінчив середню школу № 18 міста Стебник Львівської області. Працював на різних технічних посадах у СШ № 18 м. Стебник і СШ № 2 м. Трускавець. У 1990-1995 рр. навчався на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова. Отримав диплом спеціаліста «Історик, викладач історії». У жовтні 1995 – жовтні 1998 р. навчався в аспірантурі Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, паралельно працюючи вчителем історії у ЗОШ № 37 м. Одеси. З 1999 р. працював вчителем історії у Юридичному ліцеї м. Одеси.
 
У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію «Участь населення Херсонської губернії в організації та діяльності місцевих органів влади і управління Центральної Ради (березень 1917 р. – квітень 1918 р.)». Науковий керівник – В.П. Ващенко. З вересня 2000 р. – доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. У лютому 2006 р. став заступником декана історичного факультету з науково-дослідної роботи, у жовтні 2011 р. обраний головою профспілкового бюро факультету. З 2000 р. є членом Одеського осередку Українського історичного товариства, з 2004 р. – Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, з 2010 р. – Національної спілки краєзнавців України. Впродовж 2003-2009 рр. – відповідальний секретар наукової збірки «Записки історичного факультету» ОНУ ім. І.І. Мечникова.
 
З 2007 р. у редакційній колегії профільного наукового видання «Чорноморська минувшина» (ОНУ ім. І.І. Мечникова), а з 2010 р. – часопису «Danubius» (Університет Нижній Дунай, м. Галац, Румунія). Брав участь у редагуванні й виданні збірок праць молодих вчених, аспірантів і студентів «Одеські читання» (2009-2012 рр.) та «Матеріалів звітної студентської конференції історичного факультету ОНУ ім. І.І. Мечникова» (2007-2011 рр.).
 
Сфери наукових інтересів: історія Південної України в добу національної революції 1917-1921 рр., українське самостійницьке підпілля в Трансністрії під час Другої світової війни. Досліджував революційні процеси в Херсонській, Таврійській та Катеринославській губерніях, трансформацію системи регіональної влади, формування і становлення представницьких інституцій Центральної Ради, українських урядових структур на місцях, етнополітичні чинники революції в південному регіоні. Вивчав евристичні можливості періодичної преси щодо зазначеного періоду, особливості розгортання революції на основі аналізу біографій відомих діячів української громади регіону. З’ясовував вплив українського самостійницького підпілля на виникнення руху Опору в Трансністрії, актуалізації елементів національної самосвідомості в умовах румунської окупації Південно-Західної України. Нагороди: почесна грамота міністра освіти і науки України В.Г. Кременя (2002 р.), почесна грамота міського голови Одеси Р. Боделана (2003 р.), «Відмінник освіти України» (2004 р.), почесна грамота міського голови Одеси Е. Гурвіца (2008 р.), почесна грамота голови Одеської обласної державної адміністрації Е. Матвійчука (2010 р.). Автор близько 70 наукових праць зокрема, 5 монографій.
 
Джерело: Місцеві органи влади і управління Центральної Ради в Херсонській губернії (березень 1917 – квітень 1918 рр.). – Дрогобич: Вимір, 2002.
 
Hosting Ukraine