Владика Сотер Ортинський

Стефан Ортинський народився 29 січня 1866 р. у селі Ортиничі. Його предки походили з боярського роду лебедів, пізніше від села Ортиничі прибрали родове прізвище Ортинських.

Батьки були глибокорелігійні. У такому дусі виховували своїх 5 дітей. Християнська любов, так щиро практикована в батьківській хаті, стала одною з найкращих прикмет пізнішого єпископа. Ще замолоду відзначався він, у приставанні з товаришами, добротою і ніжністю. Ще на гімназійній лавці організував він збірки для своїх бідніших товаришів. І сам як міг, так їм помагав. Не раз господиня, в якої він мав кімнатку, скаржилась його батькам, що Степанко роздає свої харчі іншим, а потім йому самому не стає. Раз трапилось ще й таке, що він своє нове убрання віддав біднішому товаришеві, а сам задоволився старим. І геть пізніше, коли він уже був єпископом, сестра Магдалина скаржилась, що він ніколи нічого не буде мати, бо останню сорочку з себе дасть бідним.

Стефан після закінчення народної школи в селі, навчався в Дрогобицькій гімназії, а з 1883 р.- у гімназії м.Самбора.

До Василіянського чину вступив 3 лютого 1884 р., прийнявши ім`я Сотер, новіціат відбув у Добромилі, філософію й богослов`я вивчав у Кракові. Висвячений на священника 18 липня 1891 р.

Від 1894 р.- проповідник і місіонер у Львові, від 1895 р.- професор філософії та вікарій монастиря, 1896-1897 рр.-еклезіарх, проповідник і провідник Апостольства молитви;

1898-1901 рр.- місіонер і економ монастиря в Михайлівці, а від 1 листопада 1901 р.- ігумен монастиря;

з 1905 р.- місіонер у Дрогобичі;

1906-1907 рр.- місіонер і реколектант у Львівському монастирі св.Онуфрія й директор місій у Провінції.

Отець Ортинський відзначався глибокою вірою, великою добротою і чуйністю, щирим патріотизмом, а також природними дарами: поставою, гарним голосом, музичними здібностями, силою уяви, доброю пам`яттю, хистом до мов й ораторськими здібностями. Його великою заслугою була боротьба з москвофільством і стримання пияцтва серед галицьких селян.

28 лютого 1907 р. папа Римський Пій Х номінував о.Сотера єпископом вірних греко-католицького обряду в США. Митрополит Андрей, владики Чехович та Хомишин 12 травня того ж року в кафедральному соборі Святого Юра у Львові уділили йому архієрейську хіротонію.

27 серпня 1907 р. владика Сотер прибув до США, відслужив молебень у церкві Святого Юра в Нью-Йорку. Після візиту до Апостольського Делегата у Вашингтоні, оселився у Філадельфії.

Його заслугою було те, що в 1911 р. запросив до США сестер Василіянок, відкрив сиротинець для 200 дітей-сиріт, дяковчителів зорганізував у скаутське товариство і наказав провадити вечірні школи; затвердив підручники букваря, Біблії й катехизму; дбав про вишкіл священників; придбав для майбутньої семінарії й старечого дому земельну ділянку; сприяв створенню католицької допомогової організації "Провидіння", яка об`єднувала греко-католицькі братства Америки; заклав релігійні товариства "Відродження", "Апостольство молитви", заснував часописи "Душпастир", "Америка", "Місіонер", Єпархіальний вісник".

16 березня 1916 р. владика захворів на пневмонію, а 24 березня - помер.

Похований владика Сотер у катедрі у Філадельфії.

 

 

 

Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Упор. Богдан Пристай.

Hosting Ukraine