Володимир Хиляк- греко-католицький священник, український письменник, громадський діяч. Народився 15 липня 1843 р. у селі Верхомля Велика Новосанчівського повіту на Лемківщині в сім`ї священника.

Після закінчення сільської школи   вступив до 6-класної гімназії у Новому Санчі, а в 7 клас гімназії- у Пряшеві, де здав матуру. Надалі, підтримуючи родинну традицію, посвятив себе богословським студіям. Перші три роки богословського факультету закінчив у Львівському університеті, а четвертий- у семінарії в Перемишлі. Після закінчення студій одружився з дочкою священника Анелею  Дуркот і в 1866 р. висвячений перемишльським  єпископом  Фомою та призначений парохом у с.Долина біля шимбарку. Через два роки перейшов у с.Ізби, але незабаром переїхав на парафію  в с.Бортне, недалеко від Горлиць, де пробув 20 років. Останні два роки  свого життя (1892-1893) душпастирював у с. Літиня на Дрогобиччині.

В.Хиляк мав восьмеро дітей.

Постійно вивчав життя селян, записував їх народні пісні, традиції. 1864 р. виступив зі статтею "Із крайнє західної Русі". Незабаром вийшла його етнографічно-фольклорна  праця  "Весільні звичаї у лемків" (1866 р). Перша повість "Польський патріот" (1872 р.) вивела автора на літературну ниву. Надалі його ім`я  не сходить  зі сторінок галицьких часописів.

1873 р.  вийшов твір "Повість  на часі". Новим кроком  у літературній творчості була повість "Шибеничний верх" у двох частинах.  Повість надруковано у газеті "Слово" у 1877-1878 роках. 

На початку 80-х рр.В.Хиляк створив літературний твір про життя лемків- повість "Руська доля". Написав  низку гумористичних оповідань "Лихо на світі", "Сипкова поляна", "Гумор у лемків"та багато ін.

Помер В.Хиляк 13 червня 1893 р. у с.Літиня, де і похований.

 

 

 

Джерело; "150 славних українців Дрогобиччини". М.Галів.