Володимир Косик український історик, фахівець з історії французько-українських взаємин, історії УНР та історії України періоду Другої сато вої війни. Псевдонім — Борис Марченко. Народився 26 листопада 1924 р. в селі Вацевичі (тепер с. Залужани) біля Дрогобича в бідній селянській родині. Середню освіту здобув у Дрогобицкій гімназії. Під час Другої світової війни був учасником підпілля ОУН. Під кінець війни був вивезений на примусові роботи до Східної Німеччини, звідки у вересні 1946 р. перейшов до Західної Німеччини, окупованої англо - американськими та французькими військами. 

 3 1948 р. він живе у Франції. Працював на фабриці, у вільний час за- ймався науковою діяльністю. Навчався в Українському Bільному Університетi (УВУ) в Мюнхені, згодом - у Сорбонні та в Iнституті історії сучасних міжнародних взаємин. Володимир Косик був засновником і редактором франкомовного журналу "Европейський Схід" (фр. L'Est europeen). Брав активну участь у громадському житті української діаспори Франції. У 1961 р. його обрали головою "Об'єднання українців у Франціт". У 1960- 1980 рр. читав лекції з історії України в Українському Вільному Університеті (Мюнхен), а також у Національному інституті східних мов і цивілізацій університету Париж-3. 3 1992 р. часто відвідує Україну, читав спецкурси з історії України в багатьох університетах України (Київ, Iвано - Франківських, Тернопіль, Дрогобич). 3 2000 р. обіймає посаду професора Львівського національного університету ім. Iвана Франка, читає лекції з історії України.

Володимир Косик - почесний голова громадської організації "Центр досліджень визвольного руху" (Україна). Має нагороди: Орден мистецтв, письменства і гуманітарних наук (1998) — за публікації французькою мовою про Україну, нагороджений урядом Французької Республіки. Золота медаль (2000) - нагороджений Українським Вільним Університетом почесний голова громадської організації "Центр тетом. Орден третього ступеня "За заслуги" (2005)-за наукову працю нагороджений Президентом України Віктором Ющенком.

Джерело: Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918-1944 рр.