Володимир народився 29 червня 1976 року в місті Бориславі. Навчався у місцевій третій школі, а вищу освіту здобув у Івано-Франківському інституті нафти й газу, а також у Дрогобицькому педагогічному університеті.

З 1999 року він працював тренером-викладачем із волейболу в Бориславській дитячо-юнацькій спортивній школі. Володимир став наставником для не одного покоління юних спортсменів, передаючи їм не лише професійні навички, а й любов до спорту, прагнення до здорового способу життя, чесної гри та командної підтримки.

10 лютого 2025 року Володимира мобілізували до лав Збройних Сил України. Старший лейтенант, командував мотопіхотним взводом у складі 158-ї окремої механізованої бригади.

1 липня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нова Січ на Сумщині, у складі 158-ї окремої механізованої бригади.

У Володимира залишилися брат, рідні та близькі.

Його знали й поважали у спортивному середовищі не лише Борислава, а й усього району — як людину віддану своїй справі, щиру та доброзичливу. Він був людиною з великим серцем — світлою, скромною, завжди готовою підтримати ближнього. Щоразу, коли громада прощалася з полеглими захисниками, Володимир приходив віддати їм шану.

Похорон Героя провели 12 липня 2025 року у рідному місті.

Захисник посмертно нагороджений медаллю "Хрест патріота України" та удостоєний звання "Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади".

6 червня 2026 року на фасаді дитячо-юнацької спортивної школи у Бориславі відкрили та освятили меморіальну таблицю. Опісля у спортзалі провели волейбольний турнір-меморіал, присвячений пам’яті тренера — який понад 25 років присвятив волейболу, виховуючи молодь і передаючи їй свої знання та досвід.

Вічна пам'ять Герою!