Володимир Тарасович, син Степана, народився 6 грудня 1931 р. у селі Велика Білина Самбірського району. Тут закінчив 8 класів і навчався ковальської справи. Працював ковалем. Часто допомагав повстанцям їжею, одягом, передавав необхідну інформацію.

3 листопада 1948 р. за співпрацю  з українськими націоналістами його заарештували.

12 січня 1949 р. військовий трибунал виніс вирок- 25 років позбавлення волі. Карався в Комі АРСР, м.Воркуті. Звільнений 10 квітня 1956 р.

До 1965 р. працював на Воркутинській шахті.

У 1965 р. повернувся на рідну Україну. З того часу проживав у Дрогобичі, працював шахтарем Стебницького калійного заводу. Реабілітований на підставі закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Як член Дрогобицької Спілки політв`язнів та Братства ОУН-УПА брав активну участь у всіх патріотичних заходах- прапороносець місцевих ветеранів. Був скромною, інтелігентною людиною.

Помер Володимир Тарасович 20 квітня 2012 року в місті Дрогобичі.

 

 

Джерело: "300 Великих дрогобичан". Богдан Пристай.