Ярослав Гурко
Ярослав Ігорович народився та проживав у Бориславі, 20 квітня 2023 р. мало виповнитися 43 роки, навчався у закладі загальної середньої освіти №9, згодом — у Дрогобицькому ПТУ, де опановував професію слюсаря-автомеханіка. Працював будівельником і займався ремонтними роботами. У вільний час любив гуляти в лісі та збирати гриби.
Малим хлопчиком прислуговував у храмі Пресвятої Богородиці в Губичах. Він був добрим, щирим та веселим, завжди усміхненим та привітним. Мав трьох дітей, якими завжди пишався.
Служив у 6 окремій механізованій бригаді ЗСУ, згодом – був прикомандерованим в 72 ОМБр імені Чорних Запорожців. Був гранатометником.
Загинув захисник ще 22 лютого 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Рятуючи свого побратима, боєць отримав смертельні поранення. До 6 квітня 2023 р. вважався безвісти зниклим.
28 червня 2023 року, нагороджений медалю "Хрест Патріота України" посмертно, нагороду вручив міський голова Ігор Яворський родичам. Хрестом патріота України нагороджують за громадянську активність і любов до України.
25 січня 2024 року рішенням сесії Бориславської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади" посмертно. Також внесли в міську книгу "Почесний громадянин міста Борислава" та вручили рідним нагрудний знак Почесного громадянина.
22 лютого 2024 року на будівлі Бориславської гімназії №9 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Право відкрити пам’ятну таблицю було надано голові ГО "Самооборона Борислава" Олегу Михлику та дочці Соломії. Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці отець Святослав Городецький провів поминальний молебень та освятив пам’ятний знак, який тепер повсякчас нагадуватиме про війну, про загибель, про людське горе, про ціну свободи.
За вірність військовій присязі та самовідданості присвоїно орден "За мужність" III ступеня посмертно. 20 травня 2024 року, відзнаку рідним полеглого військовослужбовця вручив начальник Дрогобицької РВА Степан Кулиняк спільно з начальником Дрогобицького РТЦК та СП Миколою Лисаком.
Вічна пам’ять і слава!
