Ярослав Косарчин (псевдо- "Байрак", "Вівчар", "Козак", "Славко", "Спартак", "АР-8", "ВГК", "77") народився 15 серпня 1919 р. в м.Бучачі Тернопільської області. Син священника УГКЦ. Навчався в Бучацькій гімназії, яку закінчив у 1939 р., потім- на ветеринарному факультеті Львівського ветеринарного інституту (1939-1943 рр.). Член ОУН з 1939 р. Військовий референт студентського сектора ОУН у Львові (1942-1944 рр.). Під час конфлікту між поляками і українцями у Львові (відголосок подій 1943 р. на Волині) керував організацією та забезпеченням охорони українських учених.

У квітні 1944 р. повів групу із 35 студентів у  Карпати до старшинської школи "Олені".Успішно закінчує школу "Олені І" (липень 1944 р.), інструктор та чотовий "Олені-2" (липень 1944 р.- жовтень 1944 р). Ад`ютант командира ВО 5 "Маківка" (1944-1945 рр.). Редактор газети "Легінь" (1944 р.). Командир ТВ 23 "Магура" (1945-1949 рр.), водночас військовий референт Калуського окружного проводу ОУН (1949-1950 р.). Провідник Дрогобицького окружного проводу ОУН (1950-1951 р.). Провідник Карпатського крайового проводу ОУН (1951 р.). Нагороджений Стрібним Хрестом бойової заслуги 2-го ступеня, підвищений до сотника 1946 р.).

Загинув Ярослав Косарчин у бою з відділом МГБ 13 грудня 1951 р. біля с.Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської  області.Фігурант АС "Розгром", "Сіроманці".

14 жовтня 1998 р. на місці загибелі відкрито пам`ятний хрест. Йому присвячена книга М.Когута "Повстанська доля Байрака" (1999 р.).

 

 

Джерело: "150 славних українців Дрогобиччини". Василь Ільницький.