Йосиф Левицький

Йосиф Левицький народився в 1801 році у с.Баранчиці на Самбірщині. Закінчив Віденську духовну семінарію (1825 р.) й почав служити парохом у с.Шкло Перемишлянського округу. Згодом- парох у  с.Грушів, біля Дрогобича.

У 1849 р., коли в школах Східної Галичини замість німецької, почали вивчати українську мову, його запрошено до Перемишлянської семінарії викладати по-руськи (українською) катехитику. Єпископ Яхимович призначив Й.Левицького на парафію в с.Нагуєвичі. Тут він служив парохом у 1852-1860 рр. (хрестив Івана Франка). Жив і працював Йосиф Левицький у дуже складний час- національних утисків в Галичині, заборони викладання української мови у Львівському університеті та народних школах.

У 1834 році в Перемишлі вийшла "Граматика руської, або малоросійської мови в Галичині" Йосифа Левицького. Іван Франко назвав її "цінною книжкою".

У 1840 році граматика Йосифа Левицького перемогла на конкурсі, оголошеному комісією Львівської губернії, а її автор отримав винагороду 300 злотих.

У 1843 році у варшавській літературній газеті "Денниця" надрукував змістовну статтю "Доля галицько-русскаго язика", де  називає руську азбуку "дорогим скарбом". Він писав: "Ми, русини, повинні й далі писати так, як писали наші прадіди".

У 1850 р. Й.Левицький видає "Граматику язика руского вь Галиціи, з посвятою єпископові Яхимовичеві.

У Нагуєвичах зарекомендував себе людиною доброю, допомагав бідним, приділяв багато уваги школі, опікувався обдарованими дітьми. Сільський писар Кость Дум`як доносив на Й.Левицького, що той любив нюхати тютюн. Так Й.Левицького засудили на 6 тижнів реколекції. Повернувся до Нагуєвич духовно надломленим.

24 травня 1860 р. у Дрогобичі Й.Левицький раптово помер, розбитий паралічем. Похований у с.Нагуєвичі.

 

 

Джерело: 300 Великих дрогобичан". Ганна гром, Богдан Пристай.

 

 

 

 

Hosting Ukraine