Юліуш Лео
15 листопада 1861 року в Стебнику Дрогобицького повіту, що входив в склад Австрійської імперії, в родині Юліуша – гірського інженера, та Христини народився син – Юліуш Францішек Лео. Коли хлопчику виповнилося 6, він з сім’єю переїхав до Велички, де батько отримав посаду керівника соляних копалень. Тоді ще ніхто не знав, що цей хлопчик у майбутньому тричі обійматиме посаду президента (мера) Кракова й робитиме все для того, аби втілити ідею «Великого» міста.
Після закінчення гімназії св. Анни, Юліуш вивчав право в Ягеллонському університеті, здобувши докторський ступінь (1879-1884). Стажування проходив у прокуратурі казначейства (фінансів) у Львові. Пізніше протягом 1885-1887 років вивчав політичну економіку та фінанси в Берліні. Повернувшись до Кракова, розпочав юридичну практику. Пізніше, почав читати лекції в Ягеллонському університеті. Політичну діяльність розпочав у Консервативному клубі. З 1901 по 1903 рік виконував обов’язки віцепрезидента Кракова. В 1902 році Юліуш Лео розробив план розширення площі міста, який включав прилеглі села і селища. Президентом Юліуша Лео було обрано у 1904 році. На цьому посту він залишався аж до своєї смерті. За час свого управління, він впорядкував фінансову систему міста, збільшив його доходи, розширив трамвайну мережу, систему водопостачання і каналізації. У Кракові було збудовано нову електростанцію та товарну станцію. Цікаво, що в 1905 році Юліуш Лео викупив у австрійців Королівський замок Вавель, після чого розпочалася його реконструкція.
Юліуш Лео представляв інтереси поляків в австрійському парламенті, був головою Польського кола в Державній Раді Відня. 1914 став засновником та першим головою Вищого Національного Комітету. Коли розпочалася Перша світова війна, президент отримав згоду на створення польських легіонів в австро-угорській армії. Цікаво, що в склад цих легіонів згодом ввійшли й війська Юзефа Пілсудського. Варто відзначити, що Юліуш Лео був прихильником виваженої національної політики, зокрема польсько–українського порозуміння. 5 травня 1917 року президент виголосив пам’ятну промову під час візиту до міста австро-угорського імператора, короля Чехії та Угорщини Карла (Кароля) І. Він був останнім президентом міста Кракова, який виступав у мантії на церемоніях. Юліуш Францішек Лео помер 21 лютого 1918 року у Кракові. Похований на Раковицькому кладовищі в Кракові. У своїх спогадах про Лео критик і письменник Тадеуш Бой-Желенський писав, що тодішній президент «дав місту основу для майбутнього розвитку на 100 років». Іменем Юліуша Лео у Кракові названо вулицю. У 2018 році було встановлено пам’ятник. 7 січня 2019 року у місті відбулася прем’єра документального фільму режисера Юліана Рахвала «Marzenia o Wielkim Krakowie», присвяченого постаті Юліуша.
Джерело: Юліуш Лео. Енциклопедія Українознавства. — Львів, 1994.
