Юрій Цицик народився 21 лютого 1987 року в м.Дрогобич. Навчався в загальноосвітніх школах № 1 та № 4, а згодом закінчив національну академію Державної прикордонної служби України у Хмельницькому.

Після завершення навчання проходив службу в Автономній Республіці Крим, де очолював прикордонну заставу у селищі Привітне, а згодом - мобільну прикордонну заставу в Масандрі. Після окупації Криму у 2014 році продовжив службу в Україні - у 27-му прикордонному загоні імені Прикарпатської Січі в Мукачеві.

Добровольцем брав участь в антитерорестичній операції, захищаючи східні рубежі держави. Із початком повномасштабного вторгнення воював у складі зведеного прикордонного загону, зокрема брав участь в обороні Бахмута.

У грудні 2025 року перевівся до підрозділу безпілотних систем. Обіймав посаду заступника начальника головного відділу безпілотних систем з морально-психологічного забезпечення військової частини 9938 та виконував бойові завдання на передовій.

11 липня 2026 року під час виконання бойового завдання із захисту України життя воїна обірвалося.

У полеглого Захисника залишилися батьки, дружина, двоє дітей та брат із сім'єю.

15 липня 2026 року, траурний кортеж зустріли на Перехресті Героїв, де зібралися рідні, близькі, духовенство та чимало побратимів. Після спільної молитви колона вирушила до центральної площі міста, де відбулося загальноміське прощання. Під супровід священнослужителів громада навколішки віддала шану полеглому Герою та спільно помолилася за упокій душі.

"Це важка та болюча втрата для усіх нас. Юра був справжнім патріотом. Ще задовго до початку війни він свідомо став на захист рідної землі. Ми памʼятаємо його подвиг та продовжимо його справу, щоб вигнати ворога з нашої землі. Хай світла памʼять про нього завжди житиме у наших серцях" – відзначив під час прощання представник підрозділу безпілотних систем, полковник Дмитро Олексюк.

Чин похорону Героя продовжили у Храмі Святих Апостолів Петра і Павла. Поховали захисника на Алеї Слави у Дрогобичі.

Світла пам'ять Герою!