У 1988 році закінчив Стрийське профтехучилище за спеціальністю – помічник машиніста тепловоза. У 2004 році закінчив Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Лазаряна, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту" та здобув кваліфікацію інженера-механіка.

 

У 2007 році вступив до комп’ютерної академії "ШАГ" на спеціальність комп’ютерна графіка та дизайн.

 

У 2014 році був учасником Революції Гідності. В період з 15 липня 2015 року до 8 липня 2016 року був учасником АТО та захищав Україну на Бахмутському напрямку фронту. Мав звання молодшого сержанта-гранатометника.

 

Під час повномасштабного вторгнення ворога на терени України Юрій знову повернувся до лав Збройних Сил України та стояв на захисті рідної землі у складі 24 бригади імені Короля Данила, вч А0998.

 

Ще з 7 березня 2022 року Юрій вважався безвісти зниклим. Рідні довго очікували та не втрачали надії. Та 19 квітня 2024 року стало відомо, що воїн загинув.

 

Юрій любив подорожувати, ходити в гори, мав багато друзів. Він назавжди запам’ятається усім життєрадісним та справжнім.

 

З рідних у полеглого залишились мама, дружина, двоє дітей та сестра.

 

6 травня 2024 року, у Світлий понеділок, відбулась зустріч полеглого захисника України на перехресті Героїв, де зібралось чимало небайдужих мешканців громади – рідних, друзів, близьких, бойових побратимів, а також священнослужителів та керівництво громади. З перехрестя Героїв траурний конвої відправився до рідної оселі в село – Раневичі, де відбулись парастас та чин похорону. Поховали Юрія на кладовищі в селі Раневичі.

 

Вічна пам’ять Герою!