Юрій-Казимир Созанський народився 4 трав- ня 1926 р. в родині військовослужбовця Стефана Созанського Korczak de Worona i Maгдалини (з дому Жук), вчительки, у Гродні (тепер Білорусія). До вересня 1939 р. навчався від першого до шостого класу в коедукаційній семикласовій приватній вселюдній школі "РШ" ім. Тараса Шевченка (в ній вчителювала його мати) у Дрогобичі (1932- 1938), і в першому класі гімназії ім. I. Франка УПТ "Рідна школа". Під час першої московської окупації (1939-1941) навчався в шостому і сьомому класах СШ 1. За нацистської займанщини (1941-1944) продовжував навчання в українській гімназії в Дрогобичі від шостого до восьмого класу 31 здачею матури в березні 1944 р.

Навчання в школі та гімназії поєднував з музичним навчанням в Дро- гобицькому філіалі Музичного інституту ім. М. Лисенка, у класі Богдана П'юрка (1933-1939), в Дрогобицькій музичній школі, в класі Ц. Шехтер (1939- 1941), і у Львівській консерваторії ім. М. Лисенка, у класі професoра В. Барвінського (1941- 1944). 3 1941 до 1944 р. був акомпаніатором в хорі "Боян" У Дрогобичі. Член "Юнацтва ОУН", будучи ще в першому класі, отримав значок "Тризуб" від провідника ОУН в Дрогобичі в 1941 р., в час німецької окупації. Від квітня до червня 1944 р. відбував трудову повинність в Ваudienst'i у серпні того ж року, перед повторною інвазією "визволителів", подався за Захід. 2 жовтня енкаведистські сатрапи запроторили його маму до тюрми. Перебуваючи в Австрії, в Лінцу, захворів на тиф і лікувався у військовому шпиталі. 9 травня 1945р., потрапив в американський полон. Наприкінці серпня того ж року добровільно переїхав у советську окупаційну зону, і в Шопроні (Угорщина) був мобілізований до червоної армії. В кінці квітня 1947 р. в Одеському військовому окрузі його заарештували. За вироком військового трибуналу був засланий в Севкузбасслаг. Вирок відбув, головно в Яі, входив до складу табірної культбригади.

Після звільнення в 1954 р., наполегливо працював над продовженням своеї музичної освіти. Навчався на заочному відділенні музикознавства в Київській консерваторії, яку з відзнакою закінчив у 1962 р., відтак продо- вжував навчання в аспірантурі. Працював диригентом у театрі в Станіславові, написав музичні твори до 10-и спектаклів. Після закінчення аспі- рантури (1965) розпочав педаroriчну діяльність в Донецькій консерваторії iм. С.С. Прокоф'єва (тоді Музично-педагогічний інститут), де протягом 15 років широко розгорнув музикознавчу діяльність. Список теоретичних праць з музикознавства, написаних ним і в співавторстві із студентами-вихованцями, числить понад 50 назв. У виснажливій творчій праці створив ряд хорів та інструментальних п'єс. У 1956 р. одружився з Ф.С. Скориною, викладачем Дрогобицького музичного училища. Народилися в них донечки Олена (1958) і Лада (1966). Виростав в них і син від першого шлюбу дружини, Сергій (1950).

Не мирячись з недоліками в організації навчального процесу в Донецькій консерваторії, в 1980р. подав заяву на звільнення з роботи і безробітним поступив на курси механізаторів у Роздольненське сільськогосподарське ПТУ. У 1981 р., під час праці на потужних тракторах, зазнав важкого покалічення руки. У тому ж році був запрошений викладати в музичному училищі в каракумопустинному Чарджоу (Туркменія). Тут, в 1984 р. (до овдовіння в 1990 р.), вдруге одружився з Валентиною Колесник (1950 р.н.), викладачем класу фортеп'яно музичного училища. Народився в них син Костянтин (1984), нині студент Бауманського універ: ситету в Москві. Від 1999 р. на емеритурі, продовжує працювати як піаніст класу танцю в дитячих музичних школах Чарджоу.

Джерело:  Дрогобицька українська гімназія імені Івана Франка 1918-1944 рр.