Народився 1 січня 1963 року у місті Дрогобич. Про дрогобицького науковця Юрія можна ствердно сказати, що він виконав свою місію в українській науці гідно й навіть велично. Від юних літ, маючи музикальний талант, він був одержимий музикальною культурою, ази якої пізнав у рідному місті. Його першими вчителями були прекрасні музиканти Йосип Гадяк, Роман Сорока і Мирослав Дрималик (у музичній школі), Мирослав Плекан (у Дрогобицькому музичному училищі); у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка, до якої Ю. Медведик вступив у 1982 р., його формували визначні майстри Михайло Оберюхтін, Никодим Плаксюк та Мирослав Корчинський.
Відтак у 1990 р. Юрій Медведик вступив до аспірантури Київської державної консерваторії ім. Петра Чайковського, де для нього відкрилася можливість співпраці з доктором мистецтвознавства, професором Іваном Ляшенком, під керівництвом якого в лютому 1994 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: Богогласник у контексті української духовнопісенної традиції XVII – XVIII ст. (до проблеми музичного джерелознавства). У 1997 р. Ю. Медведик вступив до докторантури Національної академії мистецтв України, де його науковим консультантом стала доктор мистецтвознавства, професор Ніна Герасимова-Персидська. Відтак свою докторську дисертацію "Українська духовнопісенна творчість: джерела, текстологія та жанрова стилістика" вчений захистив у 2010 р.
Працюючи над зазначеними двома дисертаціями, Юрій Медведик вишукував джерельні матеріали в архівах та наукових бібліотеках Києва, Львова, Харкова, Ужгорода, Москви, Санкт-Петербурга, Варшави, Кракова, Вроцлава, Любліна. Згодом його пошукова діяльність перенеслася до Словаччини, Білорусії, Словенії, Німеччини. Вчений не раз здобував стипендії від різних інституцій Польщі, Словаччини, Німеччини, аби мати змогу працювати за кордоном і ширити знання в науковому світі про українську духовну пісню XVII – XVIII століть. Ще в 1990-і роки Юрій Медведик став міжнародно відомим як сумлінний джерелознавець, тож його наукова праця отримала визнання в різних країнах Європи, куди науковця радо запрошува ли на різноманітні наукові конференції, присвячені музикальній культурі Середніх віків і доби Бароко.
Протягом 2001 - 2006 рр. Ю. Медведик очолював кафедру музикознавства та фортепіано в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. Івана Франка. У 2006 р. став професором цієї кафедри. Ще 2012 р. Ю. Медведик увійшов до складу редколегії як за- ступник головного редактора Вісника ЛНУ ім. І. Франка. Серія Мистецтвознавство, а в 2019 р. за рішенням Вченої ради ЛНУ ім. І. Франка став його головним редактором. Сказати просто, що Юрій Медведик залишив помітний слід в українській науці, це надто мало. Насправді він відкрив цілий простір для науковців і культурників України, і то не тільки для музикознавців, а й для культурологів, істориків, філологів. Простір наукової достеменности, фахової сумлінности, інтелектуально-теоретичної вправности. Його особистий чин став чином всієї української культури - і в цьому постала перемога вченого над дочасністю.
Джерело: Літопис Бойківщини гол.ред. Ярослав Радевич-Винницький