Залман бен Зе’єв Вольфманович вихрещений в кінці 1755, отримав ім‘я - Андрій Вольфович-Andrzej Wolfowicz, дата народження невідома, помер у 1757 році. 

Працював касиром в соляних шахтах, старостинським квотником при соляних черунях, орендатором соляних колодязів, старійшиною єврейського кагалу Дрогобича в першій половині ХVІІІ століття. З 1733 року - підорендар старостинських маєтків у Дрогобичі, двічі голова єврейської общини у 1730-х (?) і у 1752 обраний головою-бурмістром дрогобицької єврейської громади. Загалом, одіозна особистість в історії Дрогобича. Мешкав на ринку.

Є чимало нарисів і досліджень присвячених Зельману Вольфовичу, чи таких, що про нього вміщують інформацію є в: М.Балабана, М. Мсцівуєвського, Б. Площанського, І. Шараневича, д-р Н. М. Гельбер (dr.N.M.Gelber), В. Шацкер (Valerie Schatzker), Ф. Зиха та в ін. Останній був відомий як автор історичних студій про Зельмана Вольфовича. У 1885 р. Дмитро Венцковський у збірнику “Прикарпатская Русь” опублікував кілька документів, що стосуються особи Зельмана. У радянський час Я.Ісаєвич, досліджуючи соціально-економічні процеси Дрогобича XVI-XVIII ст. звернув увагу на роль Зельмана Вольфовича в історії міста.

Джерело: Мних Р. "Літературні і паралітературні джерела до історії євреїв Дрогобича" Дрогобицький краєзнавчий збірник