Барабський міст

Багато місцевостей в Бориславі мають оригінальні назви, які зустрічаються лише тут і більше ніде в світі. Одна з таких місцин легендарний "Барабський міст" на річці Тисмениця в самісінькому центрі міста.

     По завершенню в 1872 році будівництва залізничної колії для швидкого, надійного та ефективного транспортування видобутої нафти, маса безробітних заробітчан та ”непевного кримінального типу“ кинулась в Борислав для підкорення нафтового Ельдорадо і здобуття багатства та влади. Місцевий люд не розумів мови, якою розмовляли прибульці,  через це почали називати заробітчан барабами. Слово "бараб" є автентичним і вживаним лише в Бориславі, хоча походить воно від німецького "Barbar" і перекладається як варвар.
     З часом барабами стали називати і мешканців сусідніх з Бориславом сіл, які приходили найнятися на тимчасові заробітки на нафтові копальні, як низькокваліфіковані робітники. Старий дерев’яний міст над річкою Тисмениця в центрі міста став своєрідною біржею праці, де сходилися і безробітні, готові до будь-якої праці, і представники нафтових промислів, щоб найняти працівників. Біля мосту збиралися сотні робітників, які не мали сталого заробітку і готові були гарувати щодня за копійки.  Влітку бараби спали просто неба прямо на мості, якого вже бориславці охрестили Барабським, а взимку – забиралися в чужі ґаздівства, стайні та шопи. Вигляд у них був цілком неестетичний: обідрані, переважно без взуття, з гнилими зубами і запахом відбірної бориславської нафти.  Щоби по кілька раз не повторювати, скільки безробітні хочуть отримати за один день роботи, босоніж бараби сідали на міст, а на п’ятах писали бажану заробітню плату, рекрутери проходили повз них і відповідно обирали працівників. Робота в основному була важкою, пов’язана із нафтопромислом, але і не тільки, з натовпу висмикували й тих, хто міг давати неправдиві свідчення в суді, надавати стусанів конкуренту по бізнесу, відібрати силою борг або вчинити збройний напад на надокучливих сусідів. 
      31 серпня 1927 р. страшна буря зі зливою вночі накрила Дрогобич та Борислав, завдала катастрофічних наслідків майже всій Східній Галичині. В Бориславі внаслідок великої води, Тисмениця вийшла з берегів та затопила чисельні будівлі, копальні нафти, міську промислову та комунальну інфраструктуру, знеструмила місто, зруйнувала вежі нафтогазових свердловин, будинки, позривала мости, в тому числі колійовий, повністю зруйнувала "Барабський міст".  Були й людські жертви. Про цю повінь активно писали у пресі. Уряд виділив для допомоги населенню пів мільйона злотих. Для допомоги жертвам повені була відкрита вкладкова книжка у Центро – Банку у Львові, на яку збирали гроші благодійники, зокрема й мешканці самого Борислава.  Відновлення зруйнованого мосту тривало рівно 5 років, будувався новий міст із залізобетонних конструкцій і був завершений в 1932 році. Біля нього була влаштована площа.
      Сучасна площа, що розташована на "Барабському мості" та поряд із ним, згідно рішення Бориславського виконавчого комітету від 16 грудня 1966 р. № 469 названа на честь видатного краянина Івана Франка.       
      На даний час, народна назва ”Барабський міст“ прижилася й стосовно цілого району навколо моста, а також як назва ресторації біля нього. Також словосполучення ”Барабський міст“ присутнє у назві роману бориславського письменника Романа Соловчука, що вийшов друком 2005р. у Львові.
 
Джерело: Інтернет газета Oil cradle of Europe #oilcradle #boryslav #sanok #OilHistory #Борислав #Сянок #історіянафти #НафтоваКолиска
Hosting Ukraine