Бориславське нафтове родовище

 Об’єкт розміщений у південно-західній частині м. Борислав (11 км від Трускавця) в річищі Тисмениці поблизу дороги T1402 Борислав – Східниця. До відслонення треба рухатися від центру Борислава (площа Івана Франка) вулицею Шевченка, а тоді між будинками №202 і №216 повернути праворуч провулком Церковним до пішохідного мосту. Бориславське нафтове родовище представлене антиклінальною складкою палеогенових відкладів Берегової скиби, насунутої на Внутрішню зону Передкарпатського прогину. Цей насув добре виражений у рельєфі. В підмитих схилах р. Тисмениці праворуч і ліворуч відслонюються олігоценові відклади менілітової світи, складені ритмічним перешаруванням темних аргілітів, алевролітів та пісковиків. Чорний колір аргілітів (менілітових сланців) зумовлений значним (до 30 %) вмістом органічної речовини. Менілітова світа – джерело нафти в Карпатському регіоні. Вище від мосту на правому березі річки біля водоспаду у відкладах менілітової світи видно серію дрібних складок.

У склепінній частині антиклінальної складки бачимо деформовані кластичні дайки, свідків потужних землетрусів, що передували складчасто-насувним деформаціям верств. Нижче від мосту відслонюються соленосні воротищенські глини нижнього міоцену, подекуди з блоками менілітових порід, що осувалися з фронтальної частини лусок під час їх насування на воротищенські відклади. Поклади нафти знаходяться у верствах пісковиків у склепінних частинах антиклінальних складок Такі складки утворюють декілька поверхів. Із середини XIX ст. в місцях виходу нафти на поверхню копали колодязі (копанки), з яких її черпали вручну відрами. В крутому березі річки Тисмениця можна побачити рештки таких колодязів. У 1865 р. в Бориславі було близько 5 тис. Копанок. 1893 р. тут пробурено першу свердловину на лівому березі р. Тисмениця (теперішня вулиця Церковна). Через пару років місто перетворилося на нафтову “Галицьку Каліфорнію”, притягуючи підприємців з усього світу. На території площею 20 км2 експлуатувалося декілька сотень свердловин. З найвідоміших свердловин (Якуб, 1985; Вільно, 1901; Емілія, 1904; Ойл Сіті, 1908) нафта аж фонтанувала, заливаючи місто. 13 червня 1908 р. фонтан свердловини "Ойл сіті" (тепер район вулиці Б. Хмельницького, Тустановичі) вилив 3 000 тон нафти за добу. Нафта розливалася довкола, стікаючи ярами в Тисменицю, а потім у Стрий та Дністер. Блискавка, що влучила в бурову вежу, викликала пожежу, яку гасили три тижні.В 1909 р. свердловини Борислава дали майже 2 млн. т нафти, що становило 93 % видобутку всієї Галичини.

В той час Галичина займала третє місце в світі щодо видобутку нафти після США та Росії (Баку). Ще й тепер в околицях Борислава можна побачити свердловини, якими пробують відкрити нафтові поклади на глибинах понад 2 км. Тепер через падіння тиску в покладах основним засобом добування нафти стали насосні качалки (журавлі), які можна побачити обабіч вулиці Т. Шевченка. У Бориславі є також нечинна озокеритова шахта (на розі вулиць Івасюка та Рів). Озокерит, або так званий "земний віск" – продукт природного перетворення нафти. Ця маловідома корисна копалина, основним постачальником якої було Бориславське родовище, відіграла важливу роль у розвитку економіки Галичини. Озокерит використовували як ізоляційний тичного кабелю між Європою і Америкою. Сьогодні озокерит використовують тільки в медицині (Бойко Г. Ю. & Созанський Ю. 2004). Про Борислав, його історію та його жителів писали багато письменників, а зокрема Іван Франко та Стефан Ковалів.

Джерело: Інтернетджерело

Hosting Ukraine