У 1979 році радянським керівництвом було затверджено проєкт будівництва величезного Стрийського водосховища в селі Довге Дрогобицького району Львівської області на річці Стрий в межах карпатських гір - Сколівські Бескиди. За офіційною версією, проєктанти хотіли створити штучне гірське водосховище «на базі» ріки Стрий. Планувалося підняти рівень води на 60 метрів. Завдяки цьому вдалося б зібрати близько 200 мільйонів кубометрів води, котру скерували б на постачання Львова. Принагідно були б встановлені й турбіни, котрі мали забезпечувати околиці власною електрикою.

 

Щоправда, для цього довелося б відселити у невідомому напрямку мешканців навколишніх сіл: Довге, Рибник, Новий Кропивник та Перепростиня. Як запевняли пропагандисти — згодом тут би виникла потужна рекреаційна зона, що оживило б гірську економіку. Недобудована ГЕС складається з залізобетонних конструкцій верхнього і нижнього переливу води на березі р. Стрий, водозабірної споруди, водовідвідних каналів з озером, будинків для персоналу та комплексу для обслуговування станції. 

 

Будівництво водосховища призупинили, бо через роботи посунулась гора і змістила дамбу. Виправити інженерну помилку не встигли, розпався Радянський Союз, і проект більше не фінансували. А статус населених пунктів територіям, які повинні були стати морем, повернули лише через 30 років (на початку 2000-х)... Як зазначають експерти, якби дамба обвалилася, то сотні мільйонів кубометрів води зруйнували б на своєму шляху не тільки сусідні села, а й навіть місто Стрий! Окрім того, будівництво такої ГЕС могло б спричинити перепрофілювання річки Стрий та взагалі знищити джерела мінеральних вод, в тому числі й всім відому трускавецьку "Нафтусю".

 

Існують різні неофіційні версії того, що ж насправді хотіли збудувати на річці Стрий. На жаль, жодних офіційних документів знайти не вдалось - усі дані були суворо засекречені. Одні вважали, що тут готувалося місце для розвитку ядерної енергетики. Інші – що "море" стане ефективним та зручним методом постачання води для Львова. Більшість людей схиляється до думки, що насправді планувався якийсь грандіозний військовий об’єкт. Приїжджали геологорозвідувальні бригади та вивчали структуру ґрунту і порід. Військові день і ніч чатували на цьому місці, територія ретельно охоронялася. Частину людей, а це майже 1 тис. осіб (385 сімей), примусово виселили, надавши їм квартири у Бориславі, Стебнику, Львові. Дехто переїхав у Східницю.

 

Водовідвідні тунелі мають діаметр близько 5м і довжину 500м. Тунелі частково підтоплені: при вході близько 15-20см і далі разом із протяжністю поступово збільшується і глибина. Всередині журчать струмки. Ехо роздається багатоголоссям, з чого можна судити про значну протяжність тунелів. Вони ведуть у озеро, вода у якому має незвичний бірюзовий відтінок. Кажуть, що озеро живлять підземні джерела і воно настільки глибоке, що ніхто з пірнальників, навіть в аквалангах, ще не досяг дна. Через свою популярність найглибшого озера, в озері втопилось багато молодих хлопців. Через це на березі озера встановили знак "Увага! Небезпечна глибина! Купатись суворо заборонено". Тим часом, залишки недобудованої ГЕС – ставки, тонелі, напірні споруди – щороку приваблюють все більше туристів з усієї України. Є ідея на недобудованій греблі зробити вишку для стрибків з парашутами.

 

 

 

Джерело: "Історія "карпатського моря" - недобудована ГЕС в селі Довге Гірське "