У 1833 р. австрійським професором мінералогії та геології Ернстом Фрідріхом Глокером (1793-1858) земному (гірському) воску надано науковий термін озокерит. Він утворився внаслідок природної кристалізації при охолодженні парафінової нафти. Складається з парафіну, церезину, мінеральних олій, смол та інших речовин. 1853 р. в Бориславі здійснили пошуки, а з 1854 р. розпочали промисловий видобуток озокериту фірмою львівського підприємця Роберта Домса (1815-1893).
Видобуток здійснювали за допомогою як невеликих ям-криниць (дучок, копанок), так і глибоких шахт. Усіх озокеритно-нафтових копалень у другій половині ХІХ ст. нараховувалося понад 12 тисяч, і на них працювало понад 10 тисяч осіб. Найбільший річний видобуток озокериту в історії Бориславського родовища був 1873 р. – 19 тисяч 650 тон.
В наступні роки він поступово знижувався. Десь у 1880-х рр. у Бориславі в мікрорайоні Нижній Потік, на так званому Новому Світі, було закладено нову велику шахту, глибина якої згодом досягла 255 м. Це була і є найглибша та найбільша за промисловим видобутком озокеритна шахта в усьому світі. У 1939 р. видобуток із
двох шахт становив 138 т, у 1945 р. – 481 т, 1946 р. – 622 т. 1953 р. навпроти шахти N 1 – через вул. Ореста Горницького, 5, було введено в експлуатацію екстракційний завод, на якому вилучали з видобутої породи озокерит.
Після Другої Світової війни й до 1994 р., коли припинився гірничий видобуток озокериту, основна частка озокеритної продукції як напівфабрикату, так і готової продукції виготовлялася для різних галузей промисловості та господарства. Серед них - вироблення різноманітних канатних мастил, призначених для захисту сталевих канатів від корозії та для герметизації різьбових з’єднань, що працюють
під високим тиском у бурінні; восково-озокеритних сплавів у електротехнічному виробництві, гумово-технічній промисловості для запобіганню старінню гумових виробів та їх пом’якшення; парафінові сплави для свічок, паст до підлоги, взуття, тощо.
Озокеритні суміші для використання у садівництві при щепленні винограду і фруктових дерев, щоб запобігти засиханню саджанців після щеплення; а також для медичних цілей. Комплекс цінних біологічних та фізико-хімічних властивостей озокериту робить його незамінним при тамуванні болю, впливі на нервову систему і кровоносні судини. Планувалося навіть короткочасне перебування в озокеритовій шахті, що позитивно впливало би на функції дихальної системи. Бориславське озокеритне рудоуправління було єдиним у світі виробником та постачальником медичного озокериту.
Джерело: О. Микулич, Р. Тарнавський "Історико-культурі пам'ятки Борислава і Східниці"
