Перша розсолозабірна шахта мала назву "Лісова шахта", вона знаходилась в лісі біля дороги із Стебника в село  Доброгостів. Глибина її була 47 метрів. Розсоли, які отримувались із неї по дерев’яному трубопроводі, довжиною 2 км., подавались в солеварню, яка знаходилась в Стебнику.

"Лісова шахта" експлуатувалась до кінця 1770 року. Через постійні пориви розсолопроводу, великими витратами (часу і грошей) на його ремонт, в кінці 1770 року була закладена нова шахта, яка називалась "Дорфшахта", або "Шахта в селі", безпосередньо в м.Стебнику. Шахта мала глибину 46 метрів.

До 1901 року видобуток розсолів із шахти проводився при допомозі кінної тяги. Продуктивність її була 4700 м3 розсолів в рік. В 1901 р. видача розсолів була механізована. Була встановлена парова машина, побудована котельня.