Перші згадки про нафтогазове родовище

 Перші згадки про бориславську нафту знаходимо в хроніках польського історика ксьондза Яна Длугоша (1415‒1480 рр.). Мешканцям Карпат і Прикарпаття нафта зустрічалась під час видобутку і пошуку соляних джерел та внаслідок численних природних витоків на поверхню землі ‒ берегів річок, потічків, боліт. Її використовували у медичних цілях: хвороби шкіри, ревматизм, сухоти; для різних господарських потреб ‒ консервації предметів, будівництві змащуванні шкір, млинських коліс, освітлення, але найчастіше для змащування осей у колісних возах. Розробку родовища розпочато за допомогою шурфів-колодязів, що споруджувалися в межах виходу на денну поверхню нафтоносних відкладів воротищенської світи.

 
Бориславський нафтопромисловий район – один з найстаріших у Європі. За півторастолітню історію розробки тут видобуто 40 млн. т нафти і 15 млрд. м3 газу. В період з 1874 по 1924 рік сумарний видобуток нафти становив близько 85 % усієї продукції. З другої половини дев’ятнадцятого століття і до 1945 року родовище розроблялося приватними фірмами, а з 1945 року – підприємством “Бориславнафтогаз”.
Цілком ймовірно, що й на території м. Борислав нафта (місцева назва – “кипʼячка”) була відома ще в давнину. Але справжнім, хоча примітивним, видобутком нафти підприємливі люди почали займатися на кількагектарному громадському пасовиську, в самому центрі міста, де у середині дев’ятнадцятого століття прокопали і спорудили кілька тисяч копанок. Пожвавлення видобутку нафти помітне після будівництва у м. Дрогобич першої нафтоперегонної установки. Її продукцію стала застосовувати північна залізниця в Австрії для освітлення поїздів. У 1870 році, неподалік річки Тисмениці, діяло уже понад 100 свердловин. Саме тоді виявлено джерело цілющої “Нафтусі”. На копальнях працювало близько 5 тисяч мешканців навколишніх сіл.
 
Видобуток нафти розпочався з другої половини XVIII ст. Нафту добували примітивним способом – із колодязів, з яких черпали її відрами. На території міста все більше зʼявлялися нафтові колодязі (дучки) глибиною 10, 20 та навіть 50 м. 1835 р. у Бориславі було уже 30 діючих ям-криниць, з яких видобували щоденно по 16 літрів нафтової ропи, тобто близько 15 тисяч літрів щорічно. Згодом відкривши поклади озокериту, розпочали копання значно глибших копалень (до 100 м) із проходженням горизонтальних штреків. У другій половині XIX ст. в межах тогочасного Борислава викопано понад 20 тис. дучок шириною 1,8–2 м і глибиною до 100 м (місцями до 150–180 м), які були розміщені на близькій відстані (8–10 м) один від одного. Після вичерпання нафти їх не закопували, а переходили на інші нафтоносні ділянки. У 1883 р. був запропонований новий спосіб механічного ударного буріння свердловин канадським підприємцем Маком Гардвеєм. Цей спосіб назвали “канадійкою”. Досить швидко (1884 р.) за цим методом пробурено свердловину “Карпатський Раточин-1”, що з глибини 700 метрів дала фонтан нафти. Тоді й розпочався період експлуатації так званого глибокого буріння в м. Бориславі. Пік Бориславського нафтовидобутку припадає на 1909 рік. Ручний спосіб видобутку змінився механізованим – за допомогою поршнювання. Цей спосіб експлуатації свердловин був домінуючим у м. Борислав протягом 1907–1947 рр.
 
Внаслідок застосування механічного буріння свердловин з 1893–1896 рр. були визначені основні нафтові родовища на території села Тустановичі. У Тустановичах 1908 р. пробурена найвідоміша нафтогазова свердловина “Ойл Сіті” глибиною 1016 метрів, дебіт нафти якої становив 3000 т/добу, а дебіт газу дорівнював 900 000 м3/добу. Та не минуло й місяця, як під час грози від удару блискавки на цій свердловині спалахнула пожежа, що тривала три тижні. Це була найбільша пожежа в світі. Видно її було до 100 км. Цю свердловину віднесли до геологічної пам`ятки природи, та навіть до Книги рекордів Гіннеса. У Бориславському нафтовому районі у 1913 р. видобуто понад 1 млн. т нафти, а в 1938 р. видобуток скоротився і становив лише 0,5 млн. т. Тоді на Галичині діяло близько 40 нафтопромислів та 4100 свердловин. 
 
Джерело: Клімова Н. Г. Історія розвитку Бориславського нафтогазового родовища та екологічні наслідки його експлуатації / Н. Г. Клімова // Історія української географії : Всеукр. наук.-теорет. часопис. ‒ 2004. 
 
Hosting Ukraine