Сучасна технологія експлуатації нафти та газу

Як відомо, початкова нафта видобувалася за допомогою ям, шурфів-колодязів, які із зниженням притоку нафти заглиблювалися, а після вичерпання запасів нафти були закинуті. З кожним роком від початку нафтовидобутку технологія удосконалювалася, але несла із собою негативні наслідки. Сучасна експлуатація нафти та газу в м. Борислав здійснюється за допомогою нових технологічних установ, які мають назву верстат-качалка. Верстат-качалка – це агрегат для приведення в дію глибинного насоса при механізованій експлуатації нафтових свердловин, індивідуальний механічний привод нафтового штангового свердловинного насоса.

 
Газ, як і нафту, видобувають із землі через мережу свердловин. Оскільки він знаходиться в земних надрах під високим тиском, для його добування застосовують, як правило, фонтанний спосіб. Щоб газ почав надходити на поверхню, досить відкрити свердловину, пробурену в газоносному пласті. Нафта, яка надходить з надр на поверхню землі, містить попутний газ, воду, мінеральні солі та механічні домішки. Перед транспортуванням та подачею на переробку гази, механічні домішки, основна частина води і солей мають бути видалені з нафти. На території Бориславського нафтогазового родовища є два резервуарні парки: парк сирої нафти і товарної. Резервуар – це вертикальна сталева бочка об’ємом 70 тис. л. Нафта й газ від свердловини надходять по спеціально облаштованих розподільних трубах. Після розподілу нафти та газу, вони попадають на кінцевий збірний пункт. На кінцевому пункті із сирої нафти переробляють на товарну. Нафта має механічні домішки, потребує обезводнення і обезсолення. Газ, який отримують із нафти при переробці, віддати в мережу не можна ‒ він жирний і насичений бензинами. Його повинні осушити, позбавити його бензин, додати запах газу і віддати в мережу для народного господарства. Але Бориславський газ для цього не годиться. Через застарілі конструкції частини свердловин, у місцевому газі міститься надто багато кисню, тому він не придатний для користування населення.
 
Видобуток нафти – це завжди техніко-економічна формація. Свердловини роблять лише тоді, коли впевнені у їхній прибутковості. Востаннє, у Бориславському родовищі свердловину бурили у 2014 р. Якщо в процесі будівництва змінюються плани чи закінчуються кошти, свердловину можна законсервувати і вона чекатиме скільки завгодно часу. Водночас із розробленням нафтового родовища у м. Борислав на його території протягом останніх 150 років відбувалася не контрольована відповідними державними органами хаотична забудова житлових будинків, інфраструктури міста, що є унікальним явищем аналогів якого немає у світі. На сьогодні вся територія нафтового родовища зайнята житловими кварталами, а їх мешканці перебувають під постійним негативним впливом нафтового забруднення та підвищеної концентрації вуглеводневих газів, які також можуть утворити вибухонебезпечну суміш.
 
Основними причинами негативного впливу на довкілля м. Борислава і його околиць унаслідок нафтовидобутку є забруднення нафтою і супутніми вуглеводневими газами, земляні роботи, пожежі нафтових свердловин. Основним фактором впливу на довкілля під час нафтовидобутку є нафта, яка забруднює ґрунтовий покрив, водойми, інгібує діяльність екологічних систем. Забруднення нафтою може відбуватися під час природних спонтанних її виходів на поверхню землі, аварійних виливів, при транспортуванні тощо. Переважна більшість свердловин родовища ліквідована з причин значного обводнення продукції або через нерентабельність їх подальшої експлуатації. Крім того, ліквідація свердловин, що розкрили продуктивні поклади на родовищі могла відбуватись через виникнення різного роду аварій, усунення яких було неможливе, так звані ліквідовані свердловини з технічних причин.
 
На сьогодні у місті Борислав виникла наступна ситуація: вплив на навколишнє середовище від Бориславського нафтового родовища досить суттєвий, але якщо не продовжувати експлуатувати родовище, урбанізованій території м. Борислав може загрожувати значна небезпека. Це обумовлено поєднанням геологічних особливостей будови родовища та техногенного фактору. Основними причинами неконтрольованого виходу на денну поверхню пластових флюїдів є приповерхневе залягання нафтонасичених порід, наявність різного роду тріщин, розломів, інших геологічних порушень, по яких відбувається мігрування вуглеводнів, а також існування гірничих виробіток (шурфів і свердловин), які були споруджені в минулому і не ліквідовані належним чином.
 
Відомо, що виходи нафти на денну поверхню на початку освоєння родовища були основним критерієм пошуків покладів вуглеводнів. Саме завдяки особливостям геологічної будови родовища такі виходи стали можливими. Щодо шурфів і свердловин, то їх облаштування відбувалось без врахування чинників безпеки. Так, наприклад, заколонний простір свердловин не цементувався, що давало можливість неконтрольованої міграції пластових флюїдів поза колонами свердловини. 
 
Джерело: Дригулич П. Г. Проблеми урбанізованих територій під час розробки нафтогазових родовищ (на прикладі міста Борислав) / П. Г. Дригулич, А. В. Пукіш // Нафтогазова галузь України. – 2013. – №2. 
 
Hosting Ukraine