Урочище "Митищі" або "Метищі" також урочище "Старий Бич" або "Ринок" знаходиться на межі Стебницької міської та Доброгостівської сільської рад.

Існує припущення, що саме в цій місцевості існувало ранньослов’янське поселення – городище, котре може бути легендарним поселенням "Бич". Про це свідчать археологічні розкопки. Залишки поселення Бич виявлені в урочищі Метищі (Метище) за 8 км на південний схід від Дрогобича.

Урочище знаходиться на північно-західній окраїні села. Ще перед Другою світовою війною можна було побачити сліди валів та ровів городища. Територія урочища занходилася в державних лісах, які оберігали лісники. Тому українські пастухи лише до 6 травня (Св. Юра) могли пасти там худобу. Відповідно автор спочатку слухав розповіді старожилів, котрі пасли худобу в урочищі про 2—3 м вали та рови, які ще були в хорошому стані перед Першою світовою війною.

Зокрема, вони застосовували мікротопоніми "ратуша", "ринок", "вали" тощо в межах урочища. Окрім того, розповідала про великі ковані двері, чи точніше їх рештки, котрі "збувівли" та "переовіли", "підземні льохи", про мечі у вигляді сліду іржавого металу формою подібні на меч.

Цікавим є також народні перекази про це урочище. Зокрема, мешканець села Іван Бодревич в своєму краєзнавчому нарисі про Доброгостів зазначив наступне:

Урочище знаходиться на північно-західній окраїні села. Ще перед Другою світовою війною можна було побачити сліди валів та ровів городища. Територія урочища занходилася в державних лісах, які оберігали лісники. Тому українські пастухи лише до 6 травня (Св. Юра) могли пасти там худобу. Відповідно автор спочатку слухав розповіді старожилів, котрі пасли худобу в урочищі про 2—3 м вали та рови, які ще були в хорошому стані перед Першою світовою війною. Зокрема, вони застосовували мікротопоніми "ратуша", "ринок", "вали" тощо в межах урочища. Окрім того, розповідала про великі ковані двері, чи точніше їх рештки, котрі "збувівли" та "переовіли", "підземні льохи", про мечі у вигляді сліду іржавого металу формою подібні на меч.

Пастухи розповіли автору, що перед Першою світовою війною, коли тривали затяжні дощі, стало видно старі дерев'яні опори вбудовані в землянині насипи.

Згідно з гіпотезою автора, давній топонім "Стрільниця" має відношення до урочища. Автор не зазначив чітко, коли, але точно в міжвоєнний період побував в урочищі, воно йому приставилося лощиною розлогих дубів з високою травою та великими ділянками підтопленої землі. Маючи особисте знайомство з п. Порембальським – Дрогобицьким старостою, автор пропонував провести розкопки. Але влада на мала бажання та й розпочиналася Друга світова війна.

Насамкінець, І.Бодревич подав географічне розташування урочища, якими користалися при археологічних розкопках:

"…З півдня, замкнуте бічною дорогою, від Улично-гора, до розгалуження доріг на Стебник та Доброгостів, і є приблизно в 1 км, від цього розгалуження, в напрямку Стебник, на північ, у відтинку Нежухів-Гаї Вижні по залізниці, у відвалі не більше 1,5-2 км від дороги Улично-Стебник, у напрямку на північ, у глибину колишнього "камерального лісу".

 

 

 

 

Джерело: Бодревич І. Доброгостів. "Дрогобиччина-земля Івана Франка"