Хорове життя Дрогобиччини

Просвіта" виховувала нарід у національному, патріотичному дусі, при допомозі своїх видань вчила його історії, відновлювала національно-історичні традиції на геройській бувальщині предків, приготовляла нарід до великої історичної доби, що почалася для нас у 1917 та 1918 роках. Під впливом праці "Просвіти" нарід ставав культурнішим та свідомішим. Тяжко проходила організація музичного відродження нашого села, а це з огляду на брак фахових людей, диригентів. По наших містечках, як в Дрогобичі, були зорганізовані добрі хорові ансамблі із добрими, рутинованими диригентами.

На перше місце вибився хор "Дрогобицький Боян", що існував при Музичному інституті ім. М. Лисенка, а його диригентами були професори згаданого інституту. "Дрогобицький Боян", відомий цілому нашому Підгір'ю від Самбора по Стрий, був під проводом свого першого диригента о. Северина Сапруна. У виконанні, головно народньої пісні, дійшов хор до висот та належав до кращих хорів провінції. Передвоенні роки його діяльності, 1930-1939-це направду золоті сторінки його історії. Вичерпавши все вартісніше з української музичної літератури, розпочав хор працю на новій ділянці, даючи концерти з музики Західньої Европи.

Завершенням плодовитої його праці був "Месія" Гендля. Підготовка згаданої ораторії коштувала багато зусилля. "Дрогобицький Боян" це, мабуть, одинокий хор в Західній Україні, що працював так iнтенсивно, і щороку давав кілька самостійних програмових концертів і то з творів, виконуваних вперше на українських естрадах. З його мистецького дорібку того часу варто вичислити найкращі імпрези.

Це: Концерт стрілецьких пісень, концерт музики середневіччя (Орляндо Ляссо, Жанекен, Качін), концерт 13 творів Й. Штравса, концерт слов'янської пісні (чеська, білоруська, російська), хори з опер (Лисенко, Січинський, Вахнянии, Ружицький, Бородін), кілька концертів українських твоpiв (Людкевич, Барвінський, Нижанківський, Ревуцький, Лисько) та врешті концерти релігійні, колядки, щедрівки, музика страсна, Россіні "Стабат Матер" та "Мecія" Гендля. Цей імпозантний реестр якраво характеризуе працю "Дрогобицького Бояна", і треба жалувати, що хорові не довелося і не вдалося виступити у Львові до суперництва із столичними хорами, за вийнятком музичної олімпіяди, що її зорганізував інститут Народної Творчості у Львові, з якого "Дрогобицький Боян" вийшов переможцем.

В Бориславі існував та гарно розвивався хор "Бориславський Боян", його диригентом був Теофіль Дуб. Про хори 00- риславського басейну залишилися скупі відомості. Про хор Бориславі нехай розкаже допис, поміщений в журналі "Боян 11-го травня 1930 р. "В Бориславі відбувся концерт в честь т. Шевченка 3 до та гарним рефератом сенатора Галущинського. волі багатою програмою, вступним словом посла Максимовича "Заповіт", Топольницького - "Хустина" та Cічинського "Дн- Мішаний хор під управою Т. Дуба відспівав Вербицького про реве".

Хор невеликий, але розпоряджае дуже добрими голосами, з яких треба згадати передовсім солістів, пані Е. Щурову (сопран), пана Т. Дуба та Попеля (тенор). В селі Раневичах зорганізував та провадив хор Т. Добош. Душею хору був учит. Ілля Михаць, що відступив на співанки залю в школі. Хор розпоряджав чудовими голосами, як цілість робив враження хору академічного. Співав в церкві, що своїми акустичними умовинами сприяла хорові. Варто згадати про солістів того симпатичного хору, а саме: Юлію Валюх - сопрано, Ст. Ілик-бас-баритон, що опісля сам провадив хор, Малиніський Гр. Хори нашої Дрогобиччини розвивалися по змозі своїх сил.

Мавши добрих диригентів, музично вироблених, із музичною освітою, деякі хори були кращими та іх вартість була вища. нші хори не давали задовільних результатів, і не могли похвалитися більшими осягами, - бас та інші, що іх імена тяжко пригадати. У загальному, наші диригенти по змозі своїх сил зробили колосальну роботу. Вони, крім плекання нашого мистецтва, були і освітнім чинником наших cіл, Освіта є основою, на якій єдино може буйно розвиватися і культура і добробут, і з як сі можуть виростати своєрідні питомі національні ціннощі.

Із реєстру Товариства "Просвіти" відомо про iснування "Просвіта" туртків в Західній Україні та стільки хорів. Реасумуючи все сказане, щиро можемо заявити, що роля наших хорів в нашому національному житті була велика. Нам не вільно забувати, що тільки при допомозі правдивої освіти можна опанувати нарід та эдисциплінувати його душу, настроіти на один тон всі п струни та виграти на них найкращу мелодію, мелодію, на яку може спромогтися тільки свідома своїх цілей і завдань нація.

БОЯН ДРОГОБИЦЬКИЙ

Дослідження науковців в останні роки підтверджують, що «Боян Дрогобицький» заснований у 1901 році. З 1922 року товариством керує священик, мистецько-громадський діяч і композитор Северин Сапрун. З 1932 року хор очолив випускник Празької консерваторії, піаніст і диригент Богдан П'юрко. В ті часи з хором співпрацювали композитор Ігор Соневицький, піаніст Роман Савицький, тенор — соліст Львівської опери Михайло Голинський, оперна співачка Ольга Лепкова-Ястремська та інші.

Найвищого визнання колектив досягнув у 1942 році, коли виступив на Першому Краєвому конкурсі хорів Галичини, присвяченому 100-річчю від дня народження Миколи Лисенка. Дрогобицький Боян посів перше місце і був нагороджений лавровим вінком, а диригент — спеціальною батутою.

Після 1944 року керівники хору, а також чимало його учасників виїхали на Захід, де ще довгий час брали участь у мистецькому житті у складі різних хорових колективів.

Репертуар

У програмі хору були твори композиторів епохи Відродження (Орландо ді Лассо, Жоскен Депре, Джуліо Каччіні), концертні програми з творів Йоганна Штрауса, Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа Нижанківського, Льва Ревуцького, Миколи Лисенка, слов'янської пісні (чеська, білоруська, російська), хори з опер Миколи Лисенка, Дениса Січинського, Анатоля Вахнянина. Олександра Бородіна.

Окремий розділ репертуару тодішнього «Бояна» становили ораторія «Месія» Георга Фрідріха Генделя, «Stabat Mater» Джоаккіно Россіні. Кожного року хор виконував програми з колядок, щедрівок, виставу «Вифлеємська ніч», яка щоразу доповнювалася новими номерами, а також виконував Служби Божі в церквах Дрогобиччини, Стрийщини, склад хору був мішаний.

Відродження хору в сучасні часи

У 1991 році хор відновлює діяльність у вигляді чоловічого камерного хору при Дрогобицькому педагогічному університеті імені Івана Франка. Ініціаторами відродження та першими диригентами у нові часи стали Михайло Бурбан, Степан Дацюк та Петро Гушоватий. У складі хору — викладачі університету та навчальних закладів Дрогобича.

Репертуар

Репертуар хору складають твори вітчизняної та західноєвропейської класики, духовна музика, фольклорні зразки в обробках Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Андрія Кушніренка, Дмитра Котка, Станіслава Людкевича, Євгена Козака, Андрія Гнатишина, Василя Пащенка, Якова Яциневича перекладені для чоловічого складу часто самими ж учасниками хору.

Творчі здобутки

«Дрогобицький Боян» бере активну участь у мистецькому житті м. Дрогобича, співає як у світських концертах, так і в церквах Дрогобиччини, він — учасник п'яти фестивалів сучасної української музики «Струни душі нашої» (Дрогобич), конкурсу хорів ім. о. Северина Сапруна (Дрогобич, 1997, 2000), фестивалю «Колядує Франкове Підгір'я». Хор брав участь у святкуванні 120-річчя композитора, фольклориста, вченого Філарета Колесси, виступав перед учасниками Всеукраїнської наради працівників культури (1992).

З успіхом виступав і виступає на міжнародних фестивалях: «Віднайденої музики» у Тарнові (Польща, 1996, 1999), хорової музики «Львів-98», «Advent-2000» у Відні, Церковної музики у Кракові (травень, 2001).

У 2002 році колектив став Лауреатом (І премія) IV-го Всеукраїнського хорового конкурсу ім. М. Леонтовича. В травні 2004 року «Боян Дрогобицький» брав участь у І-му Міжнародному фестивалі чоловічих хорів «Лине пісня над Ужем» (м. Ужгород). В червні 2004 року колектив — учасник Міжнародного фестивалю хорової музики (м. Превеза, Греція). Грудень 2004 року — учасник «Різдвяних концертів» у Голландії. В березні 2005 року хор отримав першу премію (в номінації чоловічих хорів) на Міжнародному фестивалі в Північній Ірландії (м. Колерейн). У жовтні 2005 року відзначили 100-річчя від дня заснування хору. Нині хор нараховує 22 особи.

Художній керівник та диригент — заслужений працівник культури України, доцент Петро Гушоватий, диригент — Микола Ковальчук. Концертмейстери — Є. Журавський та В. Шафета.

Джерело: "Дрогобиччина-земля Івана Франка" Л.Луців Том 1