ІСТОРІЯ СИМВОЛІВ ТРУСКАВЦЯ

Перший відомий відтиск печатки Трускавця вдалося виявити на договорі між Дирекцією державних маєтків та підданими Дрогобицького ключа про врегулювання панщинних повинностей з 31 жовтня 1788 р., скріплених печатками й інших сільських громад Дрогобицького ключа. На цій сургучевій печатці зображена гуска з піднятими крильми, що стоїть біля кущика і тримає в дзьобі гілочку. Печатка кругла, діаметром 34 мм; по колу йде напис: WIES TRUSKAWIEC ; у центрі: DROHOBYCKA DIRECTIA. Сажовий відбиток з цієї ж печатки маємо також на документах за 22 серпня 1858 р. Аналогічний символ використовувався на печатках Трускавця і пізніше-в другій половині ХІХ та на початку ХХ ст. На документах 1875 р. чорнилом відтиснуто іншу печатку. Вона кругла, діаметром 33 мм, напис по колу вгорі: GMINA TRUSKAWIEC; у центрі-гуска з піднятими крильми тримає у дзьобі гілочку, знизу-дві декоративні галузки.

Відкриття в Трускавці джерел лікувальних вод сприяли дальшому розвитку села й пізнішому перетворенню його в місто-курорт. Міський статус Трускавець отримав 1948 р., а вже з 1952 р. став містом обласного підпорядкування. В період так званої хрущовської відлиги в СРСР починає зростати зацікавлення міською геральдикою, багато міст починають запроваджувати власні символи. У 1968 р. Трускавецький міськвиконком оголосив конкурс на кращий проект герба міста. Це питання розтяглося на два роки й лише 25 грудня 1970 р. ХІІІ сесія Трускавецької міської ради депутатів трудящих ХІІ скликання затвердила новий герб. На сесії були присутні 47 депутатів (із 50-и), питання про герб доповідав заввідділом у справах будівництва та архітектури Р. М. Домінко. У гербі в зеленому розділеному щиті була зображена половина золотої керамічної посудини, що за рекомендаціями лікарів використовується для пиття мінеральних вод, з якої витікали сині струмені води, та половина золотого сонця, на якому була чаша зі змією, вгорі на синій планці зображено золоті серп і молот та подано назву міста. Все це мало означати оздоровче призначення цілющих вод і курорту.

Оскільки Трускавець мав значення всесоюзного курорту, то протягом 1970-1980-х рр. ця емблема застосовувалася досить активно, особливо широко використовувалася на різноманітних вимпелах, значках та інших сувенірах.З процесом українського національного відродження та розвалом СРСР виникло й питання відновлення історичних національних та місцевих символів. На V сесії Трускавецької міської ради І демократичного скликання з цим питанням виступив головний архітектор міста Р. Домінко, й 25 червня 1991 р. було вирішено створити для міста новий герб та сформовано для вирішення цього питання спеціальну комісію. Герб Трускавця: у зеленому полі срібна гуска з піднятими крилами, з червоним дзьобом та лапами;у дзьобі вона тримає золоту галузку з трьома листочками. Щит вписано у декоративний картуш. Прапор міста (хоругва міської ради): квадратне полотнище, на зеленому тлі якого біла гуска з піднятими крильми і з жовтою гілочкою в дзьобі, повернута до древка, по периметру йде жовта лиштва, завширшки в 1/10 сторони прапора Гуска в гербі виступає як символ пильності й добробуту, знак, що здавна використовувався місцевою громадою. Зелена барва означає багаті ліси, що оточують Трускавець, характеризує його як місто-курорт.

Проте згодом у Трускавці почалися знову надумані дискусії, що, мовляв, гуска є примітивним символом, а на давніх печатках ніби й не гуска, а голуб миру. 2 лютого 2006 р. сесія міської ради навіть прийняла рішення звернутися до Українського геральдичного товариства з проханням розробити новий герб. Але гуска в геральдиці є доволі популярним символом і використовується як у шляхетських гербах, так і на багатьох міських та територіальних символах. Та й зображення на старих трускавецьких печатках достатньо виразне, щоб можна було гуску відрізнити від голуба. Та головне, що для Трускавця було відроджено давній історичний символ, який ще з кінця ХVІІІ ст. фігурував на сільській печатці і котрим скріплялися підписи не одного покоління трускавчан. Під час пленарного засідання сьомої сесії Трускавецької міської ради V скликання 9 березня 2007 р. ескіз цього варіанту герба представив п. І. Скибак.

Однак у депутатів виникли запитання та зауваження до проекту, тому розгляд питання пернесли. Враховуючи ці побажання, зі стрічки довелося вилучити орнамент, а змість чаш обабіч щита додати стилізовані зелені гори, з-поміж яких б’ють сині струмені води. Ці пропозиції й були подані та озвучені мною 24 квітня 2007 р. під час ІХ сесії міської ради V скликання, в роботі якої я взяв участь. Мною було дано відповіді на запитання та спростовано безпідставні намагання міфологізувати символ Трускавця. Рішенням N 138 сесія Трускавецької міської ради затвердила знак міста з пропонованими доповненнями. Хоча в окремих публікаціях чомусь подали, що нібито затверджено зовсім новий герб міста, але насправді Трускавець зберіг свій давній символ, якому вже понад 200 років, лише розширивши його зміст додатковими геральдичними атрибутами.

Джерело: Скибак І. "Історія Трускавця в світлі історичних джерел"