Село Борислав згадується в Пepемишльських гродських акт під 1690 р., хоча сам топонім відомии ще з XIV ст. як назва монастиря. У кінці XVIII-на початку XIX ст. для сільських громад Галичиви впроваджується обов'язкове використання печаток. Малюнок для печатки традиційно обирався або самими селянами, або війтом. Ше 3 1788 р. відомі печатки сіл Губичі, Котівська Баня, Мразниця і Тустановичі, які тепер входять до складу міста Борислава. На печатках Борислава з XIX ст. зображений селянин-ріпник, який несе на плечі коромисло з двома відрами нафти (ропи). Так, до документа від 25 серпня 1851 р., під яким стоїть прізвище війта Василя Проціва та ще понад 20-ти селян, прикладено круглу печатку з цим сюжетним зображенням. Відтиск сажевий, розміром 35 мм у діаметрі, по колу йде латиномовна легенда "SIGILUM COMUNITAT BORISLAW" (печатка громади Борислав). Але вже на печатці Борислава з документа 1869 р. навколо постаті ріпника з відрами подано україномовний напис. Символічний сюжет відображав основне заняття селян на нафтодобувних промислах, значний розвиток яких згодом сприяв зростанню Борислава та перетворенню його на місто. Красвою ухвалою від 7 березня 1906 р. Борислав як великий нафтопромисловий центр виведено з категорії сільських громад і переведено до числа поселень, які керувалися Гмінним положенням від 3 липня 1896р. У записках львівського дослідника Ф.Ковалишина (початок XX ст.) подано як герб Борислава зображення селянина з відрами (у синьому полі), доповнене ще нафтовою вишкою. Пiсля Першої світової війни Борислав, як і вся Галичина, був захоплений Польщею.

Новоутворене Львівське воєводське управління на підставі списків населених пунктів 1818 р., у яких Борислав значився як село, не хотіло визнавати його містом і забороняло використовуваи цей статус органам місцевого самоврядування. У відповідь на це Прибічна рада Управи міста Борислава на своему засідані 1 квітня 1922 р. вирішила клопотати про підтвердження міських прав, а для більшої "аргументованості" заодно й затвердила герб міста". Автором герба був художник Богдан Третер, а обгрунтування підготував професор Адольф Шишко-Богуш. Серед трьох поданих варіантів обрано проект із перетятим щитом, у верхньому синьому полі 5 золотих нафтових вишок у два ряди - дві над трьома, у нижньому червоному полі - білий (срібний) знак шляхетського герба "Сьренява" родини Бориславських, щит увінчував різновид мурованоі корони. Як міські кольори, визначалися блакитний і червоний із зазначенням, що блакитний має бути верхнім. Бюрократична тяганина про підтвердження міських прав тривала досить довго, й тільки 26 липня 1933р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі цей статус за Бориславом був нарешті визнаний. А про герб 1922 р. на той час, правдоподібно, вже забули.

В опублікованому у 30-х рр. ХХ ст. гербовнику кавової фірми "Кава Гar" польський дослідник М.Гумовський умістив як герб Борислава таку реконструкцію: у синьому полі на зеленій землі чорний ріпник несе на коромислі два відра, за ним біла нафтова вишка". Однак офіційного затвердження цього герба не було. До питання про символи міста знову повернулися у 1969 р., коли pішенням міськвиконкому No 230 від 19 червня оголошувався конкурс на ескіз герба Борислава. Журі визнало переможцем проект Дмитра Ланяка: у зеленому щиті на синій основі синя стилізована нафтова вишка з серпом і молотом, а вгорі напис "Борислав" (рис. 5). Синій колір мав означати Карпати, а зелений затвердили 19 березня 1970 р. pішенням міськвиконкому за No 101 як герб Борислава. Після відновлення незалежності України міськвиконком 9 листопада 1995 р. приймае рішення N 603 "Про конкурс на кращий проект герба м.Борислава", а також звертається за консультаціями до Українського rеральдичного товариства. В результагі конкурсу переміг варiант, опертий на історичній традиції давніх печаток Борислава (автор проекту А.Гречило у синьому полі селянин-ріпник у срібній одежі та cpібному капелюсі несе на плечах золоте коромисло з двома золотими відрами нафти (ропи). Щит вписано у декоративний картуш та увінчано cрібною місыкою короною, яка вказує на статус поселення - полонини. Цей варіант і було визначено й проект прапора міста (в його основу покладено доопрацьований А.Гречилом варіант В.Прокоповича): квадратне полотнище, розділене по діагоналях на 4 різновеликі поля: верхне- біле, нижне - чорне, від древка - сине, з вільного краю-зелене, v жовта підкова вухами догори.

Елементи прапора - символізують п'ять історичних сіл, які сформували сучасне місто: білий колір - Баню Котівську (тут виварювали сіль), зелений - Тустанович (найзеленіший район міста), синій - Губичі (найбільш рівнинна части- на), чорний - Мразницю (район, тісно пов'язаний з нафтопромислами), а підкова уособлює Борислав, під назвою якого всі ці поселення об єднані сьогодні в єдине місто (крім того, цю місцевість здавна називали "Золотою підківкою"). Нові герб і прапор Борислава були затверджені рішенням сесії міської ради від 23 липня 1996 р. за 73. Повернення рiпника в символіку Борислава є не тільки відродженням давньої традиції. Цей знак відображає історію поселення, вказує на основний промисел, що сприяв розвиткові села тa становленню його як міста. 

 

 

Джерела: 

Андрій Гречило  "Дрогобицький краєзнавчий збірник"   Випуск V  Дрогобич 2001

Гречило А. Печатки сіл дрогобицької округи кінця XVIII ст. Дрогобицький краєзнавчий збірник.-Вип. IV.-Дрогобич: Вимір, 2000.-7.421-424

Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф 146.- Оп.64 - Спр.2871. - Арк. 87-зв.

Dziennik ustaw i rozporadzen krajowych dla Krolestwa Galicyi i Lodymeryi wraz z Wielkim Ksiestwem Krakowskim.-1896.-Сz. XIII -N51.

Державний архів Львівської області (далі-ДАЛО). - Ф.1.-Оп. 37. Спр. 423. - Арк. 2-3. 5. Там само.-Арк. 1.