Доброгостів

 Bіiддаль від Дрогобича 13 км. Населення: українців 2,664, поляків 102, жидів 16, німців 63. Читальня Просвіти приміщена у великому власному домі. Театральна заля, бібліотека, оживлена праця самсосвітніх гуртків молоді, театрального гуртка.

Дуже гарно працювала теж споживча кооператива під проводом Івана Герасим'яка. Національна свідомість та солідарність селян була велика. Парох о. Іван Банах був діяльний та відданий провідник села.

У культурній праці села брали участь члени його родини, зокрема доня Наталка. В селі була мурована церква з 1895р. Незвичайно живий був зв'язок з Філією "Просвіти". За переказами, назва походить від того, що через село проходить дорога зі Львова на Закарпаття (в давнину – на Угри) і населення було гостинним до всіх приїжджих (добре гостили). За іншим переказом, село заснував чоловік на ім’я Доброгост, який був дуже щедрою людиною.

 

 ДОБРОГОСТІВ НА ІСТОРИЧНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ

Iсторія села Доброгостів мае славні і трагічні сторінки, як типове відображення непростої історичної долі України. Засноване воно ще за княжих часів, перша згадка про нього датується 1175 роком. Назва села, як свідчать перекази, обумовлена реальними фактами: через село пролягав шлях з Дрогобича на Стрий і далі - у Крим. Цим шляхом іздили купці з усяким товаром. У нижныому кінці села, біля самої дороги, була велика криниця з чистою джерельною водою - вона й нині стоїть, як свідок важливих далеких і близьких подій. Біля криниці купці, чумаки, просто мандрівники постійно зупинялися, напували волів, відпочивали, спілкувалися з місцевим населенням, яке виявляло велику щирість до добрих гостей. Звідси, кажуть, і походить назва села- Доброгостів. Багато пережило на своєму віку село: і татарську навалу, яка привела до розорення селян і болісного процесу занепаду княжої влади, і багатолітню польську експансію, яка стала особливо сзуїтською і підступною після розпаду Австро-Угорської монархії, i "соціалістичний рай" більшовицької імпеpії. Але ніколи не були мешканці села послушними і відданими рабами західних чи східних зайд, словом і зброєю утверджували свою національну самобутність, право на незалежне існування у власній державі.

Національно-визвольні змагання в країнах Європи у другій половині XIX століття, ідеї Шевченка і Франка дали вагомий імпульс для нового піднесення культурно-освітньої і політично-революційної роботи в Галичині. У Доброгостові, як і в інших селах краю, передусім зусиллями священика Греко-Католицької Церкви Iльницького і директора початкової школи Кордасевича в 1906 р. було засновано Товариство "Просвіта", його першим головою став Василь Мотуз. Однак, ані відсутність власного приміщення, ні ворожі дії польських шовіністів не могли зупинити прагнення людей до відродження і утвердження своєї національної самоцінності. Вже через рік членами "Просвіти" стали 96 11 активних прихильників, у читальні нараховувалося понад сто книг і газет. Тут періодично проводилися читацькі конференції, обговорювалися реферати на актуальні культурно-політичні теми. Із Доброгостова походить відомий організатор сокільсько- січового руху i фізкультурного життя в Галичині Іван Боберський (1873 - 1947). Провідною силою національно-духовного оновлення села, без сумніву, була Греко-Католицька Церква.

Під постійною опікою і сприянням "Просвіти" перебував і кооперативний рух, який оформився в масову кооперативну спілку під назвою "Сила". У селі плідно працювали три крамниці, які в основному забезпечували селян необхідними продовольчими і промисловими товарами, сільськогосподарським інвентарем. Споживча кооперація, завдяки зусиллям її голови Iвана Гарасим'яка, активних членів Олекси Стефанціва, Миколи Стецівки, Григорія Гарасим'яка та інших, стала авторитетним центром духовно- матеріального відродження села. Пам'ятною, справді історичною сторінкою в житті Доброгостова стало масове святкування в 1938 році 70-літнього ювілею Товариства "Просвіта". 

 

Джерело: "Дрогобиччина-земля Івана Франка" Л.Луців Том 1   Григорій Гарасимяк, Іван Гарасимяк 

Hosting Ukraine