Долішній Лужок

 Народ назву пояснює легендою. Якось, одного разу бойко на прізвисько чи ім’я Німко забрів у незвідані землі та на лужку над потоком поставив собі якусь "кучу". Рід його розрісся, і так у лужку виникло село Лужок. Це Лужок Долішній, а у Старосамбірському районі є Горішній.Школа у с. Лужок Долішній на 1874 р. володіла ґрунтом площею 7 моргів і 296 кв. сажнів, котрі, начебто, приносили річний дохід 35 зл. 49,5 кр. Попри те, що доходи з ґрунтів ішли на користь учителя, сплата податків із них лягала на плечі громади. Матеріальне забезпечення сільського вчительства Галичини протягом 1867 – 1918 рр. зазнало певних позитивних змін і сприяло покращенню соціального становища сільських педагогів загалом.Житло вчителів містилося у шкільному будинку й складалося переважно із однієї − двох кімнат, кухні, інколи комори.

Заробітна плата вчителя була незначною, проте, починаючи від 1870-х рр., поступово зростала.Майже всі сільські вчителі були забезпечені певними земельними наділами, які надавалися на час служби. До того ж вони користувалися ще й доходами зі шкільних ділянок.

Тож у розпорядженні сільських учителів перебувало 1 – 5 моргів землі. Однак загалом доходи з ґрунтів були незначними (від моргу – 4 – 5 зл. або 8 – 10 крон). Загалом матеріальне становище сільського вчительства поступалося забезпеченню передовсім, грошовому учителів у містах, платня яких була щонайменше у півтора рази вищою. 

 Джерело: Микола Галів  "Старожитності Дрогобиччини"
Hosting Ukraine