Гаї Бійничі

 Село входить до складу Дрогобицького району Львівської обл. Знаходиться у підпорядкуванні Нижньогаїівської сільської ради. Знаходиться на березі річки Чорнолози, за 15 км на південний схід від Дрогобича. Побутують різні варіантні назви: Забійнич, Бійничі, Гаї-Бійнич, Гаї-Бійничі. Назву виводять від слів «бій» і «нич» (нічого). Кажуть, ніби в княжий період тут відбувся бій між монголо-татарським загоном і кількома родинами, які жили на території нинішнього села, але після бою там нічого не знайшли. За вірогідними переказами, колись у лісі за селом існувало укріплення з бійницями, сліди яких збереглися донині, всередині його поселилися кілька родин і дали початок Бійничу. В назві наголошують літеру «и». Межує з селами Гаями Верхніми (Потік), Гаями Нижніми, а також Ланівкою, Райловом Стрийського району. Мікротопоніми: На Багнах, Гранок, Вигін, Чапова, Шпакова, Бахова, Дмитрова, Ставище.

 
Перша письмова згадка належить до 1409 р. За ЛОАТП, село засновано в 1660 р. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами. В 14 столітті молодий лицар з роду Коритків отримав Нижні Гаї в подарунок, а Гаї носили тоді вигляд просто купки хуторів і його маєток був між Березиною та Бійничами. На прохання Івана Коритка з Рихтич, у 1462 році на сеймі у Петркові право на володіння підтвердив Казимир IV Ягеллончик, а спадкоємцям Коритка — в 1605 році Сигізмунд III Ваза. Згадкою про часи Середньовіччя слугують залишки споруди оборонного значення за хутором Березина у лісі Вільшинка, де стояли панський маєток та церква XVI століття та оборонних валів, довжиною близько 100 метрів, у глибині лісу між Нижніми Гаями та новим поселенням Бригіданом, тобто на території Бійнич.
 
У 1830 р. році згадується назва хутору Забійничі, а не Бійнич. Першу читальню Просвіти відкрито в 1906 р. — швидше ніж в Нижніх Гаях. При читальні був драматичний гурток. Нині в колишньому будинку читальні працює Народний дім. Через село тягнеться одна вулиця, яка носить ім'я свого героя Василя Николяка — голови проводу ОУН Дрогобицької області. Із здобуттям Україною незалежності односельчанами були зроблені деякі заходи щодо увічнення його пам'яті. Зокрема, 23 червня 1995 року депутатами сільської ради було прийнято рішення № 106 про перейменування в селі Гаї Нижні (Бійничі) вулиці Енгельса на вулицю Василя Николяка. А 14 жовтня 1995 року в Бійничах освячено пам'ятний знак на честь Василя Николяка та його односельчан-воїнів ОУН-УПА. На цю урочисту подію зібралися жителі села, гості з навколишніх сіл, приїхали родини Николяків, Грабарів тощо. Освячення здійснив парох села о. Анатолій Полянко. Після цього виходець з села полковник, командир військової частини в м. Стрий Зеновій Кравець зі своїми солдатами віддали військові почесті борцям за волю України.
 
22 липня 2012 року нижньогаївська громада урочисто відзначила 100-річчя від дня народження Василя Николяка. З нагоди цієї події в Бійничах було оновлено пам'ятний знак, виготовлено меморіальну таблицю, яку заздалегідь встановили на фасаді Народного дому. Із встановленням у селі більшовицької адміністрації та введенням гарнізону НКВД відбувались сутички та збройні акції між повстанцями та більшовицькими окупантами. На території села та в його околицях упродовж 1944—1946 рр. діяли щонайменше дві підпільні боївкии (кущі) на чолі з Галелюкою Павлом — "Богуном" з Гаїв Нижніх — Бійничі.
 
22 серпня 1944 року в Бійничах загинув у бою з військами НКВД один з провідних діячів ОУН і УПА, командир запілля УПА в 1943 р., голова Першої конференції представників поневолених Москвою народів (згодом — АБН), голова Першого Великого збору УГВР Ростислав Волошин-«Павленко» (1911—1944). До 1939 р. налічувалось до 130 хат, проживало близько 600 осіб. Була кузня, олійня, крамниця. До 1939 р. існувала 4-класна школа. Від 1994 р. працює школа 1 ступеню. За СРСР село належить до Нижньогаївської сільської ради. Землями користувався колгосп у Гаях Нижніх. Загальна площа земельних угідь — 852 га. В 1992 році село поміняло назву з Бійнич на Бійничі.
 
Уродженець с. Гаї Бійничі Дрогобицького району Василь Кравець, збудував храм, каплицю, у стіну церкви заклали капсулу з фундаційною грамотою, у якій вказані імена будівничого Василя Кравця, пароха о. Анатолія і владики Юліана Вороновського. Юліан Вороновський вручив фундатору церкви В.Кравцю грамоту від митрополії УГКЦ, його глави кардинала Любомира Гузара. 27 квітня 2019 року до Національного музею «Тюрма на Лонцького» передано архів підпілля ОУН, знайдений між селами Ланівка і Бійничі.
 
Джерело: "Дрогобиччина-земля Івана Франка" Ю.Середяк
Hosting Ukraine